Археологи знайшли трипільську піч-лежанку в печері на Тернопільщині

На нижніх горизонтах печери Вертеба учасники археологічної експедиції виявили оригінальну піч-лежанку трипільців, які мешкали тут понад 5 тисяч років тому.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив багатолітній дослідник печери, історик, археолог, директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький.

Печера Вертеба

Фото: Укрінформ

 

"Ця печера, яку відкрили ще 195 років тому, – досить давня пам’ятка археології. Ще з XIX ст. вона активно досліджувалася. Але ми ніколи не ставили собі за мету піти тими шляхами, де вже працювали наші попередники – археологи минулих століть.

Та нещодавно розпочали дослідження кількох великих підземних ходів. І ось, коли опустилися на два метри від нинішнього горизонту долівки печери, то натрапили на дуже цікаві речі.

Зокрема, виявлено лежанку біля стіни. Тобто, йдеться про те, що трипільці, які переважно використовували печеру для схованки від небезпеки, виявляється, своєрідно удосконалили своє підземне житло", – розповів Сохацький.

За його словами, лежанка свідчить про те, що трипільці тут перебували не тимчасово, як вважали багато науковців, а тривалий період.

"Такі ж специфічні лежанки трипільці робили і в наземних житлах, на поверхні. Це свого роду, удосконалена піч. Усередину лежанки трипільці закладали шар битої кераміки, розпалювали вогнище, яке нагрівало керамічні шматки й тепло трималось удвічі, утричі довше, ніж без оцих природних батарей. Ось таке трипільське ноу-хау", – додав Сохацький.

Він зауважив, що дослідження печери Вертеба, де розташований єдиний у світі підземний Музей трипільської культури, триватимуть і надалі.

Довідково. Печера Вертеба розташована на околиці села Більче-Золоте Борщівського району на Тернопільщині. Її часто називають "Подільською "Помпеєю" – знахідки в печері сколихнули науковий світ.

Перші дослідники знайшли тут величезну кількість людських решток і кісток звірів. А ще – понад 35 тисяч уламків та цілі глиняні посудини на той час ще невідомої цивілізації, більше сотні керамічних та глиняних фігурок, переважно жіночих, знаряддя праці з майстерно обробленого місцевого каменю та кісток.

Лише через 70 років з’ясувалася, що знайдені зразки зниклої культури ідентичні тим, які 1893 року знайшов під час розкопок Вікентій Хвойка у селі Трипілля під Києвом.

Нагадуємо, що у жовтні на Дніпропетровщині знайшли кам’яного ідола, переробленого на хрест.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.