АНОНС: У бібліотеці Стефаника розкажуть про події 1968 року в Польщі

У Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника відбудеться XXXLI Оссолінськa зустріч з проф. Даріюшем Столою, істориком, директором Музею історії польських євреїв POLIN на тему "Польський рік 1968 півстоліття пізніше".

У 2018 році відзначають 50-річчя подій, відомих у Польщі як березневі — від Березня 1968 року, часто написаного великими літерами.

 

Що сталося в Польщі в 1968 році? Як польський 1968 рік був схожий на події в інших країнах: Чехословаччині, Франції, США та чим відрізнявся? Які були довгострокові наслідки цих подій?

На ці запитання буде дано відповідь на лекції, звертаючи також увагу на те, як змінювався образ Березня під час його чергових ювілеїв.

Лекція польською мовою, дискусія після лекціі — двомовна. 

3 жовтня, середа, 17.30

Місце: Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника (Львів, вул. Стефаника, 2).

Організатори: Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, Spotkania Ossolińskie we Lwowie, Zakład Narodowy im. Ossolińskich.

Вхід вільний.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.