АНОНС: У бібліотеці Стефаника розкажуть про події 1968 року в Польщі

У Львівській науковій бібліотеці ім. Василя Стефаника відбудеться XXXLI Оссолінськa зустріч з проф. Даріюшем Столою, істориком, директором Музею історії польських євреїв POLIN на тему "Польський рік 1968 півстоліття пізніше".

У 2018 році відзначають 50-річчя подій, відомих у Польщі як березневі — від Березня 1968 року, часто написаного великими літерами.

 

Що сталося в Польщі в 1968 році? Як польський 1968 рік був схожий на події в інших країнах: Чехословаччині, Франції, США та чим відрізнявся? Які були довгострокові наслідки цих подій?

На ці запитання буде дано відповідь на лекції, звертаючи також увагу на те, як змінювався образ Березня під час його чергових ювілеїв.

Лекція польською мовою, дискусія після лекціі — двомовна. 

3 жовтня, середа, 17.30

Місце: Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника (Львів, вул. Стефаника, 2).

Організатори: Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, Spotkania Ossolińskie we Lwowie, Zakład Narodowy im. Ossolińskich.

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.