У Росії ще одного дослідника репресій заарештували за статтею про розбещення дитини

Директора Медвеж’єгорського районного музею (Республіка Карелія) в Росії Сергія Колтиріна затримали у справі про розбещення дитини.

Про це повідомляє "Медуза" з посиланням на регіональні та федеральні ЗМІ Російської Федерації. Це ж підвердив також Медвеж’єгорський районний суд.

Згідно з джерелом видання "Республика", Колтирін, нібито, "розбещував 13-літнього хлопчика протягом року", а тепер з’явився з повинною.

 Сергій Колтирін. Фото: сторінка Вконтакті

У справі, яку веде Слідчий комітет РФ, фігурує двоє чоловіків, яких підозрюють у скоєнні розпусних дій "за попередньою змовою або організованою групою" в листопаді 2018 року (пункт 4 статті 135 КК РФ). Ім’я другої особи не повідомляють.

У підпорядкуванні Медвеж’єгорського районного музею перебуває меморіальний комплекс у лісі Сандармох, де розташовані масові поховання репресованих під час Великого терору 1937—1938 років.

Ці поховання свого часу знайшов історик, керівник карельського товариства "Меморіал" Юрій Дмитрієв, якого тримають під арештом за подібним звинуваченням.

2016 року Дмитрієву висунули звинувачення у сексуальному насиллі щодо своєї неповнолітньої названої доньки. Представники російської та української громадськості, історики, політики заявляли про політичні мотиви в переслідуванні Дмитрієва і що справа проти нього сфабрикована.

Російські ЗМІ, які повідомили про арешт Колтиріна, називали його соратником Дмитрієва. Працівник одного з карельських музеїв у коментарі "Медузі" назвав Колтиріна однодумцем останнього: "Він [Колтирін — ІП] завжди був пропагандистом "Меморіалу".

Історик із Санкт-петербурга Анатолій Разумов у розмові з "Медузою" назвав Сергія Колтиріна "хранителем" Сандармоха. "Він казав, що це найважливіше в його житті. Усе, що діється, сприймаю як процес дискредитації Сандармоха. Адже затримано вже другу людину, яка берегла пам’ять цього місця", — додав Разумов.

Нагадаємо, історика і правозахисника Юрія Дмитрієва повторно затримали у кінці червня 2018 року. Йому висунули звинувачення в сексуальному насильстві стосовно його неповнолітньої прийомної дочки і заарештували на два місяці. У центрі "Меморіал" вважають нову кримінальну справу проти Дмитрієва політичним переслідуванням.

У 2016 році проти історика була порушена інша справа — за звинуваченням у розпусних діях відносно неповнолітньої прийомної дочки і виготовленні дитячої порнографії. У його комп'ютері виявили фотографії прийомної дочки, які слідчі назвали порнографічними. Сам Дмитрієв заявляв, що робив знімки, щоб відстежувати стан здоров'я дочки і звітувати перед органами опіки.

У квітні 2018 року суд першої інстанції виправдав Дмитрієва за основними статтями звинувачення, але це рішення оскаржила прокуратура. Пізніше Верховний суд Карелії скасував виправдальний вирок.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.