АНОНС: У "Мистецькому арсеналі" — дискусія "Український бомонд 20-х років"

28 жовтня "Мистецький арсенал" запрошує долучитися до дискусії про українську творчу інтелігенцію 20-х років минулого століття. Про митців, які вірили, що можна створити українську культуру на "периферії Радянського Союзу".

У дискусії візьмуть участь дослідниця українського театру 20-х років Мейхілл Кортні Фаулер (Mayhill Courtney Fowler) та Ярина Цимбал, літературознавець і редактор, дослідниця літератури 1920-х років і українського авангарду. Модеруватиме розмову Вірляна Ткач. 

 

Під час дискусії також відбудеться презентація книги Мейхілл Фаулер "Бомонд на краю імперії". Книга аналізує зародження радянської культурної інфраструктури у 1920-1930-х р.р. Але, основний акцент книги не на Москві, а на регіонах, не на літературі, яку і так часто згадують, а на театрі. Мова йде про колективну біографію групи молоді, які були бомондом і творили культуру, як радянську, так і українську. 

Мейхілл Фаулер — доцент кафедри історії в Стетсонському університеті (штат Флорида, США), де також керує програмою російських, східноєвропейських та євразійських дослідженнь. Вона викладає та досліджує історію культури Росії і східної Європи, з особливим наголосом на Україні.

Писала про різні аспекти радянської культури. Здобула ступінь доктора філософії з історії у Принстонському університеті, ступінь бакалавра з російської філології у Єльському університеті, та ступінь магістра мистецтв у Національній театральній консерваторії.

28 жовтня, неділя, о 14.00.  

Місце: "Мистецький арсенал" (Київ, вул. Лаврська, 10-12).

Організатор: "Мистецький арсенал" за підтримки відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні.

Вхід за квитком на виставку "Курбас: Нові світи".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.