Антибільшовицьку організацію Запорізької області увічнять інформаційною дошкою

До Дня Соборності України в с. Новотроїцьке Бердянського району Запорізької області встановлять інформаційну дошку на честь єдиної в області антибільшовицької підпільної організації 1920-х років.

Рішення ухвалили під час наради, яка відбулася в селі 25 жовтня, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

Дошка увічнюватиме пам’ять учасників Української демократичної народної партії, яку в 1925 році заснував голова сільської ради Іван Миронець.

Рішення про вшанування членів Української демократичної народної партії ухвалили під час наради, яка відбулася в с. Новотроїцьке Бердянського району. Фото: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА

Кістяк осередку склали активні учасники Української революції 1917-1921 років та "просвітяни". Вони підтримували тісний зв’язок з міністром юстиції УНР Сергієм Шелухіним, що перебував в еміграції.

Як зазначив заступник директора Департаменту Олександр Зубченко, імена мужніх патріотів владося дізнатися завдяки копіткій роботі запорізького дослідника Юрія Щура з архівами маріупольського ГПУ.

Осердя підпільників нараховувало до 20 осіб. Найбільш активними були Петро Вербецький, Микола та Анна Сушко, Олексій Сірий та Микола Харчук. Нащадки багатьох із них живуть у селі і нині.

Гуртки їхніх однодумців також виникли у селах Нововасилівці та Новоспасівці (нині – Осипенко), Бердянському педагогічному технікумі та на Житомирщині. 

Спільною метою було підняти національно-визвольне повстання, вигнати російських окупантів та відновити Українську Народну Республіку. Для цього члени організації намагалися налагодити випуск листівок, потайки  діставали свинець для набору, папір, фарбу.

На жаль, збутися цим планам не судилося. У 1929 році на слід патріотів вийшли чекісти, 28 підпільників заарештували, а 13 із них – розстріляли. Інших засудили до п’яти років концтаборів. Врятуватися вдалося лише Івану Рогозному та Кошелю, які втекли з-під варти. 

Інформаційну дошку учасники наради вирішили встановити на будинку сільської ради. Усі необхідні організаційно-технічні рішення виконком сільської ради має увалити до 22 січня 2019 року.

Як повідомлялося, вийшов друком перший том наукової праці "Західноукраїнська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.