Антибільшовицьку організацію Запорізької області увічнять інформаційною дошкою

До Дня Соборності України в с. Новотроїцьке Бердянського району Запорізької області встановлять інформаційну дошку на честь єдиної в області антибільшовицької підпільної організації 1920-х років.

Рішення ухвалили під час наради, яка відбулася в селі 25 жовтня, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА.

Дошка увічнюватиме пам’ять учасників Української демократичної народної партії, яку в 1925 році заснував голова сільської ради Іван Миронець.

Рішення про вшанування членів Української демократичної народної партії ухвалили під час наради, яка відбулася в с. Новотроїцьке Бердянського району. Фото: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Запорізької ОДА

Кістяк осередку склали активні учасники Української революції 1917-1921 років та "просвітяни". Вони підтримували тісний зв’язок з міністром юстиції УНР Сергієм Шелухіним, що перебував в еміграції.

Як зазначив заступник директора Департаменту Олександр Зубченко, імена мужніх патріотів владося дізнатися завдяки копіткій роботі запорізького дослідника Юрія Щура з архівами маріупольського ГПУ.

Осердя підпільників нараховувало до 20 осіб. Найбільш активними були Петро Вербецький, Микола та Анна Сушко, Олексій Сірий та Микола Харчук. Нащадки багатьох із них живуть у селі і нині.

Гуртки їхніх однодумців також виникли у селах Нововасилівці та Новоспасівці (нині – Осипенко), Бердянському педагогічному технікумі та на Житомирщині. 

Спільною метою було підняти національно-визвольне повстання, вигнати російських окупантів та відновити Українську Народну Республіку. Для цього члени організації намагалися налагодити випуск листівок, потайки  діставали свинець для набору, папір, фарбу.

На жаль, збутися цим планам не судилося. У 1929 році на слід патріотів вийшли чекісти, 28 підпільників заарештували, а 13 із них – розстріляли. Інших засудили до п’яти років концтаборів. Врятуватися вдалося лише Івану Рогозному та Кошелю, які втекли з-під варти. 

Інформаційну дошку учасники наради вирішили встановити на будинку сільської ради. Усі необхідні організаційно-технічні рішення виконком сільської ради має увалити до 22 січня 2019 року.

Як повідомлялося, вийшов друком перший том наукової праці "Західноукраїнська Народна Республіка 1918-1923. Енциклопедія".

Створення дивізії «Галичина», як політичний проект та цивілізаційний вибір

Однією з найбільш контроверсійних сторінок українського національно-визвольного руху є історія дивізії військ СС «Галичина». Практично кожне згадування дивізії в науковій літературі чи публіцистиці, супроводжується розповсюдженням міфів та пропагандистських штампів.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.