АНОНС: У Києві відзначать 30-річчя Української Гельсінської спілки. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

26-27 жовтня пройде наукова конференція "Історична роль Української Гельсінської спілки у відновленні незалежності Української держави (1988-1990 рр.)" та відкриється виставка про історичну роль УГС.

"Українська Гельсінська Спілка була однією з найвідоміших опозиційних організацій національно-демократичного руху кінця 1980-тих- початку 1990 -тих. Її творці, зокрема колишні політв'язні В'ячеслав Чорновіл та Михайло Горинь, ставили собі за мету перетворити організацію в політичну, згодом – в партію, опозиційну до комуністичної. Відразу після створення нової організації у 1988 році вона привернула увагу КГБ. Вже незабаром в їх документах УГС фігурує як найнебезпечніша для комуністичного режиму структура. І вони не помилилися", - зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

За словами очільника УІНП, ця організація вивела український національно-демократичний рух на новий рівень, а її активісти були серед тих, хто привів його до перемоги - відновлення незалежності України в 1991 році. 

 

26-27 жовтня, 11.00

Наукова конференція "Історична роль Української Гельсінської спілки у відновленні незалежності Української держави (1988-1990 рр.)"

Місце: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 38/40, готель "Експрес", конференц-зала, IV поверх.

27 жовтня о 15.30

Відкриття фотодокументальної виставки "Історична роль УГС".

Місце: зала Національного музею літератури (вул. Б.Хмельницького 11). Після відкриття заплановано виступ Тараса Компаніченка.

Організатори: Український інститут національної пам’яті спільно з Національною академією державного управління при Президентові України, Ветеранським об’єднанням "Українська Гельсінська спілка" та Музеєм шістдесятництва.

Вхід вільний.

ДОВІДКА:

У листопаді 1976 року група правозахисників об'єдналася в Українську групу сприяння використанню Гельсінських угод в Україні, або Українську Гельсінську групу. Більшість її членів були ув’язнені радянським режимом.

Саме вони, відсидівши довгі терміни ув'язнення, наприкінці 1980-х років масово поверталися в Україну. І, маючи за плечима досвід шістдесятників і роки правозахисної діяльності в співпраці з міжнародними правозахисними організаціями, використали нові можливості для створення першої антикомуністичної опозиційної організації – Української Гельсінської Спілки (УГС).

7 липня 1988 року на 50-тисячному мітингу у Львові було проголошено Декларацію принципів Української Гельсінської Спілки. Засновниками стали В’ячеслав Чорновіл, Михайло і Богдан Горині, Микола Горбаль, Євген Пронюк, Олесь Шевченко, Василь Овсієнко, Степан Хмара та Зиновій Красівський. Очолив УГС Левко Лук'яненко.

Створення регіональних організацій УГС протягом 1988 року відбулося по всій Україні, члени Спілки не обмежували власну діяльність суто заходами УГС – вони входили в актив і керівництво інших патріотичних громадських організацій: Народний Рух України, Всеукраїнське товариство "Меморіал", "Просвіта", "Товариство української мови", Товариство політв'язнів і репресованих, Асоціація "Зелений світ" тощо.

За активної участі і впливу Української Гельсінської Спілки були проведені численні вшанування жертв комуністичних репресій по всій Україні, перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого, "Живий ланцюг єднання", вибори до Верховної Ради УРСР та сотні мітингів за вихід зі складу СРСР і недопущення підписання нового Союзного договору.

Базові Принципи декларації УГС лягли в основу Декларації про державний суверенітет, проголошеної Верховною Радою УРСР 16 липня 1990-го року, а автором Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року став лідер УРП/УГС Левко Лук’яненко.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.