АНОНС: Лекція "Українці у Війську Польському 1921-1939 рр." у НМІУ

Як гуцули в вересні 1939 року розбили елітний полк СС? Дізнайтеся під час лекції "Українці у Війську Польському 1921-1939 рр." 27 жовтня в Києві.

Міжвоєнна Польща була багатонаціональною державою, де за тогочасною офіційною статистикою українці становили майже 15% населення. З початку 1920-х років їх почали регулярно призивати до лав Війська Польського.

Усього, за приблизними оцінками, до початку Другої світової війни строкову службу у ньому пройшли понад 400 тис. українців. У вересні 1939 року в складі польської армії воювали понад 100 тис. українців.

 

На лекції ви, серед іншого, дізнаєтесь про те, як відбувався призов українців до польської армії; у яких частинах вони здебільшого служили; як задовольнялись їхні релігійні потреби; чи могли вони зробити військову кар’єру; хто такі "контрактні офіцери" і що їх вирізняло поміж інших.

Крім того, дізнаєтесь про те, як у вересні 1939 року вояки-українці захищали Польщу від гітлерівського нападу, зокрема, про те, як гуцули розбили елітний полк СС.

Лекцію читатиме Андрій Руккас, к.і.н., доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

27 жовтня, субота, 14.00

Місце: Національномий музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2 4 поверх).

Організатор: просвітницький проект "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.