Спецпроект

АНОНС: Лекція "Поліцентричний" геноцид: доля ромів України в добу нацистської окупації" у Львові

25 жовтня у Львові відбудеться лекція Михайла Тяглого "Поліцентричний" геноцид: доля ромів України в добу нацистської окупації.

Під час німецької та румунської окупації України поряд з євреями ще одна група населення України зазнала переслідувань та зрештою загибелі лише через своє біологічне походження. У повоєнні десятиліття її доля залишалася поза увагою, а причини загибелі, як їх усвідомлювали в повоєнному суспільстві, обумовлювалися усталеними стереотипами самого суспільства щодо цієї групи жертв.

 

Якими насправді були мотиви переслідувань окупантами ромського населення та як формувалася смертоносна окупаційна машина винищення ромів? Якими були співвідношення ідеології та прагматизму, центральних наказів та місцевих ініціатив у появі вбивчого механізму?

Чи існували регіональні особливості у цьому явищі відповідно до окупаційних зон, на які було поділено Україну? Яким було ставлення місцевого населення до переслідуваних? Зрештою, як самі роми сприймали утиски та вбивства і які стратегії виживання практикували?

Саме цим питанням буде присвячена лекція наукового співробітника Українського центру вивчення історії Голокосту, відповідального редактора наукового часопису "Голокост і сучасність" Михайла Тяглого.

Лекція відбудеться у межах проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" − серії меморіальних заходів до 75-ої річниці ліквідації Львівського гетто та Янівського табору СД у Львові.

25 жовтня, четвер, 17.00

Місце: меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, просп. Чорновола, 45-Г). 

Організатори: "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи.

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина.

Вхід вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.