АНОНС: Лекцію про жіночий досвід листопада 1918 року прочитають у Львові

Центр міської історії запрошує на лекцію Мар’яни Байдак "Чудова погода, чисте голубе небо, але у Львова сумне і розчароване обличчя": листопадові дні 1918 року у досвідах жінок".

Листопад 1918-го року в багатьох відношеннях став переломним у житті львів’ян. Момент цього зламу розлого описаний у щоденниках і спогадах як самих львів’ян, так і гостей міста.

Відреагувати на листопадові (1918 року) події у Львові було своєрідним мейнстримом, а фіксування дати 1-го листопада зазвичай змінювало наратив і тон ведення щоденників.

 

Цей період із життя Львова більшість жінок означували як час гострої боротьби за національну приналежність міста, де поляки й українці творили свої міфи, показово демонстрували національні символи на вулицях (як-от встановлювали національні знамена на офіційних і приватних спорудах).

Водночас жінки описували зміни в повсякденному житті містян, зумовлені реальними бойовими діями в листопаді 1918 року (до того львів’яни не знали фронтової реальності). Листопад у Львові став часом, що порушив звичний ритм життя, суттєво скоригував культурні процеси, характер людського спілкування, і вчив жінок сподіватися тільки на себе. 

У лекції йтиметься про різні досвіди трактування й використання міського простору; способи вирішення повсякденних проблем (транспортних, продовольчих, енергетичних). Це буде також спроба зрозуміти емоції, почуття й переживання жінок, які опинилися в "замкненому" просторі власних квартир у Львові – місті, просякнутому тривогою й невпевненістю. 

Ця лекція є частиною публічної програми "Місто на лінії: Львів у листопаді 1918 року", що запрошує широку громадськість до обговорення 100-річчя закінчення Великої війни та створення ЗУНР в ширшому контексті падіння імперій, революцій, створення нових національних держав та соціальних та культурних змін.

24 жовтня, середа, 18.30

Місце: Львів, Центр міської історії (вул. Академіка Богомольця, 6, конференц-зала)

Організатор: Центр міської історії.

Вхід вільний.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.