Антоніо Гауді – незаконний забудовник? Так вирішила влада Барселони

Одна з найвідоміших туристичних пам'яток Іспанії – Храм спокути Святого Сімейства, більш знаний як Саграда Фамілія – виплатить міській владі 36 мільйонів євро за ведення будівництва без дозволу.

Про це повідомляє Європейська правда із посиланням на ВВС.

 

Виплати у бюджет надійдуть через понад 130 років після того, як церкву почали будувати без жодного дозволу від влади міста.

Рада, що відповідає за будівельні роботи, буде виплачувати гроші протягом десяти років. На них планують поліпшити доступ громадського транспорту до пам'ятки, а також відремонтувати район довкола церкви.

У відповідь місто легалізує статус Сагради Фамілії вже на початку наступного року.

Церква, яку спроектував архітектор Антоніо Гауді, належить до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Роботи із її будівництва розпочалися у 1882 році і все ще тривають.

Бюджет собору на 2018 рік становить 80 млн євро, 50 млн з яких йде на роботи всередині храму. Щороку храм відвідують 4,5 млн туристів.

Нагадуємо, що сьогодні Свіржський замок відкриють для відвідувачів вперше за 50 років.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.