Президент Латвії затвердив закон про публікацію документів КГБ

Президент Латвії Раймонд Вейоніс затвердив закон про публікацію документів КГБ Латвійської РСР.

Про це повідомляє "Європейська правда" із посиланням на агентство ЛЕТА.

 Фото: Business FM Санкт-Петербург

Вейоніс зазначив, що до сторіччя латвійської держави в цьому питанні треба поставити крапку. При цьому він підкреслює, що опублікована цього року інформація буде неповною, і оприлюднені імена самі по собі нічого не скажуть про скоєне конкретною людиною.

"Перш ніж поспішати з висновками, важливо дочекатися і ознайомитися з додатковою інформацією. Поспішно роблячи висновки, ми ризикуємо створити помилкове розуміння історії", - сказав президент.

4 жовтня Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив законопроект про публікацію документів Комітету держбезпеки (КГБ) в інтернеті до 31 грудня 2018 року.

Планується опублікувати журнали реєстрації особистих і робочих справ агентів КГБ, виключених з органів агентів і резидентів і матеріали невдалого вербування, а також оперативні справи КГБ та інші документи КГБ і його попередників.

З 1 травня 2019 року планується публікація та інших документів КГБ.

Нагадуємо, що у вересні в Іспанії було прийняте рішення про відкриття архівів доби Франко.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.