Президент Латвії затвердив закон про публікацію документів КГБ

Президент Латвії Раймонд Вейоніс затвердив закон про публікацію документів КГБ Латвійської РСР.

Про це повідомляє "Європейська правда" із посиланням на агентство ЛЕТА.

 Фото: Business FM Санкт-Петербург

Вейоніс зазначив, що до сторіччя латвійської держави в цьому питанні треба поставити крапку. При цьому він підкреслює, що опублікована цього року інформація буде неповною, і оприлюднені імена самі по собі нічого не скажуть про скоєне конкретною людиною.

"Перш ніж поспішати з висновками, важливо дочекатися і ознайомитися з додатковою інформацією. Поспішно роблячи висновки, ми ризикуємо створити помилкове розуміння історії", - сказав президент.

4 жовтня Сейм Латвії в остаточному читанні ухвалив законопроект про публікацію документів Комітету держбезпеки (КГБ) в інтернеті до 31 грудня 2018 року.

Планується опублікувати журнали реєстрації особистих і робочих справ агентів КГБ, виключених з органів агентів і резидентів і матеріали невдалого вербування, а також оперативні справи КГБ та інші документи КГБ і його попередників.

З 1 травня 2019 року планується публікація та інших документів КГБ.

Нагадуємо, що у вересні в Іспанії було прийняте рішення про відкриття архівів доби Франко.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.