Спецпроект

У Канаді відкриють меморіал жертвам Голодомору

21 жовтня 2018 у Торонто вiдбудеться вiдкриття монумента жертвам голодомору 1932-33 рокiв в Українi.

Про це повідомляє українсько-канадська медіа група "РАЗОМ".

 

У центрі меморіальної композиції – бронзова статуя дівчинки, що відома під назвою "Гіркі спогади дитинства", авторства Петра Дроздовського. Саме вона вважається найбільш вдалим відображенням трагедії і є головним композиційним елементом пам’ятників жертвам Голодомору в Києві, Вашингтоні та Едмонтоні.

Навколо статуї розташовано три інсталяції у вигляді зламаних млинів – Millstone Gardens, як нагадування про те, що голод в Україні був штучно створений сталінським режимом. Також біля пам’ятника буде встановлена таблиця з іменами доброчинців, що профінансували його будівництво.

Ідея спорудити в Торонто монумент жертвам Голодомору в Україні зародилася давно, і нарешті у квітні 2017 року розпочалося будівництво Меморіалу – проекту Конгресу українців Канади, відділу Торонто, за значної підтримки мера Торонто John Tory, the City of Toronto Council та Canadian National Exhibition (CNE).

До його спорудження долучилися Temerty Family Foundation, Ukrainian Credit Union, Buduchnist Credit Union, Shevchenko Foundation, Ihnatowycz Family Foundation and George and Jean Ochrym та інші численні жертводавці.

Не випадкова і локація розміщення меморіальної композиції: навпроти Princes’ Gates (Exhibition Place), неподалік Canada Boulevard. Автори проекту впевнені, що таке розташування монумента приверне увагу до нього значної кількості пішоходів.

"Потопаючий у зелені парку пам’ятник жертвам Голодомору викликатиме як почуття спокою, так і глибокої печалі за безневинно замордованими життями. Споглядаючи у тихому мовчанні скульптуру, кожен може замислитися над страшними подіями в історії українського народу та вшанувати молитвою душі закатованих голодом земляків, а ті, хто не належить до української громади, дізнаються про трагічне минуле народу України" - кажуть організатори.

Офіційне відкриття та освячення сповненої скорботи скульптурної композиції відбудеться 21 жовтня 2018 року на території Canadian National Exhibition (CNE).

Нагадуємо, що у вересні у США відкрили меморіальну дошку Рафаелю Лемкіну.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.