У пустелі Гобі знайшли скелет 17-метрового динозавра

Група вчених Японії і Монголії в ході спільного дослідження на території пустелі Гобі виявила скелет великого динозавра.

Про це повідомляє "УМ" з посиланням на агентство Jiji Press.

Окам'янілі сліди динозавра, який, ймовірно, був досить великим представником свого загону і досягав у довжину 17 м - на 5 м більше, ніж знаменитий хижий тиранозавр

Фото: Jiji Press

 

За словами фахівців, знайдені кістки з високою ймовірністю належать зауроподу, а їх вік сягає 70 мільйонів років.

Ці травоїдні динозаври мешкали в юрський і крейдяний періоди на всіх континентах. Їх довжина могла перевищувати 20 метрів, а маса становила від 15 до 30 тонн. Вони легко виживали в сухому кліматі та інших екстремальних умовах.

Серед виявлених кісток головними є тазобедренна і хвостова частина скелета, в тому числі велика стегнова кістка довжиною 1,55 метра.

Це один з найбільших зразків, знайдених в цьому регіоні при розкопках шару грунту, відповідного пізнього крейдового періоду.

У ході експедиції вони змогли відшукати скам'янілий слід двоногого травоїдного динозавра, що належить до загону орнітоподів. Його розміри становлять 86 на 115 сантиметрів, що близько до рекордних показників за всю історію проведення розкопок.

При цьому сам динозавр, ймовірно, був досить великим представником свого загону і досягав у довжину 17 м - на 5 м більше, ніж знаменитий хижий тиранозавр.

Нагадуємо, що у квітні на паризькому аукціоні продали два стародавніх скелети динозаврів.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.