АНОНС: «Царі та козаки» - зустріч із Сергієм Плохієм

У Києві відбудеться зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони»

Про це повідомляє Часопис КРИТИКА.

Фото з презентації книжки "Царі та козаки" на Історичному майданчику 25 Book Forum

 

У розвідці "Царі та козаки", що вперше з’явилась англійською мовою 2002 року, а тепер приходить до українського читача з чималими текстуальними змінами й доповненнями, Сергій Плохій досліджує зміст, розвиток і динаміку візантійського за походженням покровського культу в Україні XVII–XVIII століть.

Участь у дискусії, окрім автора, візьмуть перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, а також професорка кафедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та доцент катедри історії НаУМКА Катерина Диса. Модеруватиме зустріч директор видавництва "Критика" Андрій Мокроусов.

Сергій Плохій (Serhii Plokhii) – професор кафедри української історії Гарвардського університету, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Час: 16 жовтня, вівторок, 18.30

Місце: Центр польських та европейських студій Києво-Могилянської академії, вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу.

Вхід на зустріч вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.