АНОНС: «Царі та козаки» - зустріч із Сергієм Плохієм

У Києві відбудеться зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони»

Про це повідомляє Часопис КРИТИКА.

Фото з презентації книжки "Царі та козаки" на Історичному майданчику 25 Book Forum

 

У розвідці "Царі та козаки", що вперше з’явилась англійською мовою 2002 року, а тепер приходить до українського читача з чималими текстуальними змінами й доповненнями, Сергій Плохій досліджує зміст, розвиток і динаміку візантійського за походженням покровського культу в Україні XVII–XVIII століть.

Участь у дискусії, окрім автора, візьмуть перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, а також професорка кафедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та доцент катедри історії НаУМКА Катерина Диса. Модеруватиме зустріч директор видавництва "Критика" Андрій Мокроусов.

Сергій Плохій (Serhii Plokhii) – професор кафедри української історії Гарвардського університету, директор Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Час: 16 жовтня, вівторок, 18.30

Місце: Центр польських та европейських студій Києво-Могилянської академії, вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу.

Вхід на зустріч вільний.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.