"Як чекісти стежили за Радіо Свобода" — відтепер документи КГБ доступні онлайн

30 років спостереження, перехоплення, "гебешного" моніторингу висвітлені в 47-ми повідомлення КГБ до партійного керівництва, які сьогодні оприлюднили Центр досліджень визвольного руху, Архів СБУ та українська редакція Радіо Свобода.

"Радіостанція "Свобода" передала українською мовою про те, що...", "Комітет держбезпеки оперативним шляхом отримав документальні дані про спрямування програм радіостанції "Свобода" на найближчий час ...", "Відповідно до документальних даних, отриманих оперативним шляхом, радіостанція "Свобода" в програмах з української тематики приділятиме увагу ...", — так починалися десятки "цілком таємних" доповідних КҐБ до партійного керівництва.

Центр досліджень визвольного руху спільно з Галузевим державним архівом СБУ та українською редакцією Радіо Свобода публікує спецповідомлення КҐБ про стеження за радіостанцією впродовж 30 років.

 Інформаційне повідомлення голови КГБ при РМ УРСР Віталія Нікітченка до ЦК КПУ щодо інформувань радіостанцій "Свобода" і "Голос Америки" про підсумки проведення Світового конгресу вільних українців у м. Нью-Йорку.

Перші інформаційні чи спецповідомлення чекістів стосовно Радіо Свобода з’являються у 1960-х, а останні на початку 1991 року. Доповідали навіть тодішньому голові Верховної Ради УРСР, а згодом першому президенту України Леоніду Кравчуку.

"Якщо б підняти весь масив згадок про Радіо Свобода, що є в матеріалах КҐБ, то можна було б захистити  не одну докторську дисертацію. Сьогодні ми публікуємо документи про те, як радянська спецслужба доповідала керівництву партії", — каже керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху Володимир Бірчак.

 Продовження інформаційного повідомлення голови КГБ при РМ УРСР Нікітченка щодо інформувань радіостанцій "Свобода" і "Голос Америки" про підсумки проведення Світового конгресу вільних українців у м. Нью-Йорку

"Чому КГБ так прискіпливо стежив за цим радіо? Бо Радіо Свобода повідомляло якраз про несвободу у самому Союзі. Якщо в 30-х роках інформація про Голодомор та масові репресії потрапляла на Захід у дипломатичних звітах чи від розвідників, то після смерті Сталіна вже журналісти розповідали світові про злочини СРСР. І таким чином ставали справді поперек горла радянській системі та її спецслужбі.

Коли в ефірі Свободи говорили про злочини "совєтів", КГБ одразу починав контрзаходи: дискредитацію самої радіостанції або її окремих представників", — продовжує Бірчак.

Відомості про репресії українських дисидентів, життя діаспори, порушення прав та свобод людини в СРСР, переслідування релігійних громад та навіть передруки цілих радіоефірів можна знайти в оприлюднених документах на сайті Електронного архіву визвольного руху.

 Остання сторінка інформаційного повідомлення голови КГБ при РМ УРСР Нікітченка щодо інформувань радіостанцій "Свобода" і "Голос Америки" про підсумки проведення Світового конгресу вільних українців у м. Нью-Йорку

Електронний архів визвольного руху avr.org.ua є сервісом відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Проект реалізується Центром досліджень визвольного руху спільно з Львівським національним університетом імені Івана Франка та Національним музеєм "Тюрма на Лонцького" за участі Архіву СБУ, Українського інституту національної пам’яті та Національного університету "Києво-Могилянська академія". Сьогодні в Е-архіві доступні копії понад 24 500 документів. Місія проекту — робити минуле доступним.

Підготовка та публікація онлайн-колекції "Як КГБ стежив за Радіо Свобода" з Галузевого державного архіву СБУ стала можливою завдяки підтримці Посольства Чеської Республіки в Україні, програми Transition, а також Міжнародного Вишеградського фонду спільно з Міністерством закордонних справ Королівства Нідерландів.

Нагадуємо, що в рамках реформи декомунізації, Україна надає вільний для кожного доступ до документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КГБ. Звернутися до архіву можна особисто або написати електронного листа. Це право передбачено Законом України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Для детального ознайомлення з рекомендаціями щодо пошуку та відповідями на поширені питання рекомендуємо порадник як шукати в архівах "Право на правду".

 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.