На Прикарпатті випадково знайшли крем’яний спис. ВІДЕО

Оприлюднені подробиці цікавої знахідки із Калущини, яку ще належить дослідити науковцям.

У краєзнавчий музей Калущини потрапила цікава знахідка — крем’яний наконечник списа, який був знайдений в селі Зелений Яр, в господарстві Віктора Співака, інформують "Вікна".

 Фото: Вікна

Спис, частина якого нині перебуває на тимчасовому зберіганні в краєзнавчому музеї Калущини, використовувався для полювання. Проте калуська знахідка є унікальною, переконаний старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів:

"Це є дуже тонка, ювелірна робота по кремнію. Такі екземпляри трапляються дуже рідко: зазвичай бувають довші або грубші наконечники".

Знахідка із Зеленого Яру зроблена з тонкої пластини кремнію, має 15,5 сантиметра в довжину і шість — в ширину. Також, за словами Івана Тиміва, наконечний має дуже оригінальну заточку, як у сучасної пили. Історик акцентує на дуже акуратній роботі первісного майстра.

Науковці переконані, що потрібно продовжити вивчення цієї пам'ятки археології.

Такі знахідки і нині є непоодинокими, каже науковець, але їх виявляють чорні археологи. Ці речі не потрапляють до музею, як і інформація про них.

Науковці просять калушан повідомляти про історичні знахідки і приносити їх до музею.

Нагадуємо, що недавно у Португалії знайшли уламки 400-річного корабля.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.