У Запоріжжі невідомі облили червоною фарбою афіші фільму "Таємний щоденник Симона Петлюри". ФОТО

Сьогодні у двох кінотеатрах міста – імені О.Довженка та імені В.Маяковського має відбутись прем’єра фільму.

Про це повідомляє UA: Запоріжжя.

 Фото: UA: Запоріжжя

Подробиці інциденту з’ясовуються. Також біля кінотеатру імені О. Довженка були розкинуті провокаційні листівки із надписами "Петлюра – кат єврейського народу".

 Фото: UA: Запоріжжя

Нагадуємо, що стрічку "Таємний щоденник Симона Петлюри" зняла Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка за підтримки Держкіно України. Зйомки відбувались в Україні та Франції.

Проект картини став одним із переможців восьмого конкурсного відбору Держкіно і отримав державне фінансування у сумі 23 млн 600 тис. грн, що становить половину від загальної вартості виробництва.

Режисером повнометражного художнього фільму став Олесь Янчук.

Трейлер фільму можна переглянути за посиланням.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.