АНОНС: У Києві пройдуть лекції «Слідами Інгігерд»

Інгігерд була «... мудріша за всіх жінок і гарна собою. Конунг так сильно любив її, що майже нічого не міг зробити помимо її волі», її називали «найвидатнішою з жінок».

Лекція відбудеться в рамках фестивалю "Княжа родина / Regio genus" у Національному заповіднику "Софія Київська".

 

Відомостей про шведську царівну і дружину великого князя Ярослава Мудрого Інгігерд маємо небагато. Давньоруські літописи повідомляють лише про будівництво храму в Києві на честь її небесної покровительки святої Ірини та дату смерті княгині. Більше даних знаходимо у скандинавських сагах, але що там є правдою, а що вигадкою?

На лекції спробують відтворити соціальне середовище і найближче оточення видатної жінки. Чи сприйняла Інгігерд Русь-Україну як свою нову батьківщину? І, нарешті, чи вона була похована в Софії Київській?

Час: 8 вересня, субота, 15.00 та 9 вересня, неділя, 13.00.

Місце: Національний заповідник "Софія Київська" (виставкові зали "Хлібні"), вул. Володимирська, 24.

Лектор: Тамара Рясна, завідувач сектору науково-методичної роботи Національного заповідника "Софія Київська".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.