Спецпроект

В мережі з’явилась інтерактивна мапа «Запали свічку пам’яті»

На карті символічної свічкою маркуються країни світу, де відбулася Міжнародна акція зі вшанування пам’яті жертв Великого голоду «Запали свічку пам’яті».

На веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору", розробленій Українським інститутом національної пам’яті, розміщено інтерактивну мапу світу "Запали свічку пам’яті".

 Фото: УІНП

Для українського народу важливим сьогодні питанням є всесвітнє визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом. Міжнародна акція "Запали свічку пам’яті", покликана об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один з найбільших злочинів в історії людства ХХ століття.

Нагадуємо, що 1 вересня 2018 року у Києві стартувала Міжнародна акція "Запали свічку пам’яті", присвячена 85-тим роковинам Голодомору.

Першою іноземною країною, де наступного дня запалала свічка пам’яті, стала Турецька Республіка.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.