Як підкуповували германські племена. Археологи знайшли «хабар» Стародавнього Риму?

Археологи знайшли в похованні на південному заході Нідерландів бронзову чашу для вмивання, ймовірно, зроблену в III-IV століттях після Р.Х.

Як повідомляє видання Хвиля із посиланням на сайт DutchNews.nl, ймовірно, римляни привезли її, як дипломатичний подарунок або хабар вождю одного з германських племен.

Фото: Provincie Zuid-Holland

 

Південна частина сучасних Нідерландів понад 450 років була римською провінцією. Її завоював Юлій Цезар під час галльських воєн. Кордон між римською провінцією Нижня Германія і територіями германських племен проходив по річці Рейн.

Римляни підтримували з германськими племенами мир, окремі вожді визнавали Римську імперію сюзереном, але завоювати землі на північ від Рейну римлянам не вдавалося.

Нещодавно археологи знайшли в місті Рейнсбург в провінції Південна Голландія поховання, ймовірно, IV століття з кремованими останками трьох людей – двох чоловіків і жінки.

У римський час ця територія входила до складу провінції Нижня Германія. У похованні були виявлені розплавлені фрагменти скла і бронзи та два гребінці з оленячих рогів.

Найцікавішими виявилися фрагменти бронзової чаші для вмивання, прикрашеної головою орла. На думку археологів, вона була виготовлена приблизно за 50 років до моменту поховання.

"Вона була зроблена не тут, а в спеціалізованій майстерні в іншій частині Римської імперії – пояснює археолог Рене Проос. – Подібні майстерні в епоху Пізньої Римської імперії знаходилися на території сучасної Італії, наприклад, в Капуї".

Власником чаші міг бути високопоставлений римський воєначальник, який командував військами в Нижній Германії. Однак кремовані останки, найімовірніше, належали не римляни, які не спалювали мертвих, а місцевим жителям. Про це ж свідчать також і знайдені гребінці з оленячих рогів. Подібні артефакти в IV столітті робили північні германські племена.

Відреставрована та відновлена з фрагментів чаша має діаметр близько 40 сантиметрів. Судячи з відсутності слідів зносу, використовували її мало.

Ймовірно, чаша була зроблена на замовлення римського воєначальника, її використовували для миття рук на важливих прийомах. Археологи припускають, що римляни привезли артефакт на північ в якості дипломатичного подарунка або хабара комусь із германських вождів.

Читайте також:

Жезл "ямника". Археологи знайшли цікаве поховання. ФОТО

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.