АНОНС: Презентація збірника "Паризький процес: причини, наслідки, реалії, перспективи. Документи та матеріали (1917-2018 рр.)"

Як подолати ідеологічні нашарування в українській і єврейській свідомості про колективну вину: "антисемітизм" учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті та "більшовизм" єврейської національної меншості?

У Львові відбудеться презентація комплексного дослідження учених правознавців та істориків Леоніда Рябошапки, Олександра Ярмиша, Віталія Яремчука та Олександра Кучерука, яке опубліковано у чотирьох частинах-книгах під загальною назвою "Паризький процес…".

Про це "Історичній правді" повідомили організатори заходу. Дослідники систематизували джерела в кількості 1490 одиниць, у тому числі перекладені з французької, польської та англійської мов, сукупно на 2374 сторінках.

 

Радянська історіографія, обвинувачувала тільки українців у злочинах (єврейські погроми), які чинили, в тому числі військовослужбовці армії Денікіна, Червоної армії, Польської армії, а також численні бандитські угрупування на території України у період 1918-1920 рр.

Презентоване видання акцентує увагу на необхдності знати історію українського державотворення, особливо в час 100-літнього ювілею українських визвольних змагань.

Чільне місце у книзі займає висвітлення Паризького процесу 1927 року про політичне вбивство Симона Петлюри, розкрито перебіг досудового розслідування кримінальної справи, судового розгляду, судових дебатів, зміст ухваленої Постанови суду Присяжних Округу Сена м. Парижа, яка виправдала обвинуваченого, її наслідки для подальших українсько-єврейських взаємин.

Час: 5 вересня, середа, 17:00.

Місце: Дзеркальна зала Палацу Потоцьких, вул. Коперника, 15, м. Львів.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.