АНОНС: Презентація збірника "Паризький процес: причини, наслідки, реалії, перспективи. Документи та матеріали (1917-2018 рр.)"

Як подолати ідеологічні нашарування в українській і єврейській свідомості про колективну вину: "антисемітизм" учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті та "більшовизм" єврейської національної меншості?

У Львові відбудеться презентація комплексного дослідження учених правознавців та істориків Леоніда Рябошапки, Олександра Ярмиша, Віталія Яремчука та Олександра Кучерука, яке опубліковано у чотирьох частинах-книгах під загальною назвою "Паризький процес…".

Про це "Історичній правді" повідомили організатори заходу. Дослідники систематизували джерела в кількості 1490 одиниць, у тому числі перекладені з французької, польської та англійської мов, сукупно на 2374 сторінках.

 

Радянська історіографія, обвинувачувала тільки українців у злочинах (єврейські погроми), які чинили, в тому числі військовослужбовці армії Денікіна, Червоної армії, Польської армії, а також численні бандитські угрупування на території України у період 1918-1920 рр.

Презентоване видання акцентує увагу на необхдності знати історію українського державотворення, особливо в час 100-літнього ювілею українських визвольних змагань.

Чільне місце у книзі займає висвітлення Паризького процесу 1927 року про політичне вбивство Симона Петлюри, розкрито перебіг досудового розслідування кримінальної справи, судового розгляду, судових дебатів, зміст ухваленої Постанови суду Присяжних Округу Сена м. Парижа, яка виправдала обвинуваченого, її наслідки для подальших українсько-єврейських взаємин.

Час: 5 вересня, середа, 17:00.

Місце: Дзеркальна зала Палацу Потоцьких, вул. Коперника, 15, м. Львів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.