Національний музей Бразилії з величезною колекцією згорів у пожежі. ФОТО

Сильна пожежа охопила будівлю Національного музею Бразилії в Ріо-де-Жанейро. Це найстаріша наукова установа країни.

Пожежні намагаються впоратися з вогнем, що вирує у будинку, в якому зібрано понад 20 млн найцінніших експонатів.

У Національному музеї в Ріо-де-Жанейро знаходилися мільйони експонатів, які висвітлювали історію Бразилії та багатьох інших країн.

Фото: REUTERS

 

Як повідомляє ВВС. Україна з посиланням на бразильську газета Globo, експозиція музею практично знищена.

Інформації про постраждалих поки що немає.

Цього року музей, будівля якого колись була резиденцією португальської королівської родини, відзначив своє 200-річчя.

Пожежа, що спалахнула після закриття музею, поширилася по всій будівлі. Директор музею в інтерв'ю бразильському телебаченню назвав пожежу "культурною трагедією".

У цьому музеї були виставлені тисячі експонатів, що розповідають про історію Бразилії та інших країн, в тому числі й експонати з Давнього Єгипту.

Національний музей Бразилії відзначив 200-ліття цього року

Фото: REUTERS

 

Музей заснував в 1818 році король Португалії Жуан VI. У ньому знаходилася одна з найбільших в Америці колекцій мінералів, скам'янілостей, мумій, індіанського посуду.

Експозиція включала важливі для науки знахідки – кістки динозавра та скелет давньої жінки, яким було 12 тисяч років. Це найдавніший скелет людини, коли-небудь знайдений на американському континенті.

Працівники музею говорять, що всередині музей "переважно знищений"

Фото: REUTERS

 

Один зі співробітників музею повідомив журналістам, що керівники закладу намагалися забезпечити фінансування "достатніх" ресурсів для збереження музею, який стикнувся з великими труднощами.

Бібліотекар музею Едсон Варгас да Силва повідомив місцевим ЗМІ, що у будівлі були дерев'яні підлоги та багато речей, які полум'я могло охопити миттєво, наприклад паперові документи.

Причина пожежі поки не з'ясована. Як повідомляється, співробітники музею раніше неодноразово скаржилися на скорочення фінансування.

Президент Бразилії Мішел Темер написав в Twitter, що сьогодні сумний день для всіх бразильців. "Цінність нашої історії неможливо оцінити збитком, нанесеним будівлі", - додав президент.

"Втрачені 200 років роботи, досліджень та знань", - написав Мішел Темер.

Нагадуємо, що в ніч на 11 червня на Івано-Франківщині згоріла  найбільша дерев'яна церква в Галичині.

У середині квітня на Харківщині згоріла садиба Шидловських XVIII ст.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.