АНОНС: У Києві відкриється виставка «Дванадцять київських князівен»

Дотепер медієвісти сперечаються про деталі біографії київських княжних, які стали європейськими монархинями, і від яких беруть початок найвідоміші королівські династії світу.

"Допоки вчені розходяться в думках, художники портретного жанру прославляють жіночі історичні постаті в образотворчому мистецтві" - йдеться у повідомленні Національного заповідника "Софія Київська".

 

У травні 2016 року "Укрпошта" ввела в обіг 12 поштових марок "Київські князівни на престолах Європи", автором яких став вітчизняний художник Василь Василенко (1949 р.н.), який працює в галузі монументально-декоративного мистецтва, живопису, книжкової графіки та проектує поштові марки.

У пошуку образу і для переконливого художнього задуму у створенні історичного портрету художник зробив декілька варіантів ескізів до цієї серії, перш ніж з’явилася її друкована версія...

Анну, Мальфрідь, Вишеславу, Єфимію, Євпраксію, Анастасію, Єлизавету, Збиславу, Предславу, Добронігу, Добродію, Єфросинію та плідну роботу митця власне представить Національний заповідник на виставці.

Місце: Брама Заборовського, Національний заповідник "Софія Київська", Георгіївський провулок, 2

Час: 5 вересня, середа, 10.00

Виставковий проект "Дванадцять київських князівен" відбуватиметься в рамках фестивалю Княжа родина/ Regio genus.

Вартість квитка до Брами Заборовського 20 грн.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.