Львівська міськрада дасть 25 тисяч за найкращі історичні проекти про ЗУНР.КОНКУРС

25 вересня Львівська міська рада розпочала приймати документи на участь у конкурсі на кращі проекти в галузі висвітлення історії подій Листопадового Чину та періоду ЗУНР на 2018−2019 роки. Автори 10-х найкращих проектів отримають по 25 тис. грн.

Прийом документів триватиме до 25 жовтня 2018 року включно. Ця Програма затверджена ухвалою сесії міської ради № 3862 від 20.09.2018 "Про затвердження Програми преміювання авторів кращих проектів в галузі висвітлення історії подій Листопадового Чину та періоду ЗУНР на 2018−2019 рр.".

 

Для участі в конкурсі, кандидати мають подати через Центр надання адміністративних послуг або шляхом подачі Електронного звернення на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради такий пакет документів:

1. Заяву на участь у конкурсі та згоду про використання і обробку персональних даних (додаток 2 до цієї Програми).

2. Опис проекту, який був реалізований чи завершений у 2018 році, оформлений машинописом (з ілюстраціями у разі необхідності) та у вигляді електронної презентації.

3. Рецензію на проект та рекомендаційні листи, надані авторитетними науковцями із обраної галузі проекту.

4. Рекомендаційні листи (за наявності).

5. Завірену копію паспорта громадянина України.

6. Копію довідки про присвоєння індивідуального податкового номеру.

Деталі участі у програмі та зразок аплікаційної форми можна знайти на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради за посиланням.

Нагадуємо, що триває прийом заявок на конкурс студентських науоквих робіт "Український визвольний рух 1920-х - 1950-х років".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.