Львівська міськрада дасть 25 тисяч за найкращі історичні проекти про ЗУНР.КОНКУРС

25 вересня Львівська міська рада розпочала приймати документи на участь у конкурсі на кращі проекти в галузі висвітлення історії подій Листопадового Чину та періоду ЗУНР на 2018−2019 роки. Автори 10-х найкращих проектів отримають по 25 тис. грн.

Прийом документів триватиме до 25 жовтня 2018 року включно. Ця Програма затверджена ухвалою сесії міської ради № 3862 від 20.09.2018 "Про затвердження Програми преміювання авторів кращих проектів в галузі висвітлення історії подій Листопадового Чину та періоду ЗУНР на 2018−2019 рр.".

 

Для участі в конкурсі, кандидати мають подати через Центр надання адміністративних послуг або шляхом подачі Електронного звернення на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради такий пакет документів:

1. Заяву на участь у конкурсі та згоду про використання і обробку персональних даних (додаток 2 до цієї Програми).

2. Опис проекту, який був реалізований чи завершений у 2018 році, оформлений машинописом (з ілюстраціями у разі необхідності) та у вигляді електронної презентації.

3. Рецензію на проект та рекомендаційні листи, надані авторитетними науковцями із обраної галузі проекту.

4. Рекомендаційні листи (за наявності).

5. Завірену копію паспорта громадянина України.

6. Копію довідки про присвоєння індивідуального податкового номеру.

Деталі участі у програмі та зразок аплікаційної форми можна знайти на офіційній веб-сторінці Львівської міської ради за посиланням.

Нагадуємо, що триває прийом заявок на конкурс студентських науоквих робіт "Український визвольний рух 1920-х - 1950-х років".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.