В Іспанії розсекретять документи часів Франко

Влада Іспанії відкриє доступ до секретних архівів часів Громадянської війни 1936-1939 років та періоду диктатури Франсіско Франко до 1968 року.

Комісія Міноборони Іспанії, що займається подібними документами, ще в квітні передала відповідні рекомендації главі відомства – повідомляє Rambler.

 Франсіско Франко

Йдеться приблизно про 10 тисяч документів, що зберігаються в головному військовому архіві в місті Авіла (інших архівів процес розсекречення поки не торкнеться).

Як тільки ці матеріали розсекретять, будь-хто з бажаючих зможе дізнатися подробиці бойових операцій періоду Громадянської війни, в тому числі які підрозділи брали участь в тих чи інших зіткненнях, бойовий порядок, кількість сил, рух військ, плани оборони та ін.

Серед різних юридичних документів можна виявити дані про табори утримання, робочі батальйони, накази про арешти, доноси, доповідні про дезертирство і саботажі, слідчі матеріали, в тому числі списки підозрюваних.

Третій блок складуть документи, що стосуються фортифікаційних ліній на Піренеях, в Каталонії, Арагоні та Наваррі.

Четвертий блок документів найцікавіший, в нього входять бюлетені, складені другою секцією генштабу, що займалася розвідкою. При цьому, як відзначає Комісія, інформація, що міститься в цих матеріалах не вплине на безпеку Іспанії.

Нагадуємо, що наприкінці серпня було прийнято рішення, що іспанського диктатора Франко винесуть із пантеону.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.