Спецпроект

У США відкрили меморіальну дошку Рафаелю Лемкіну

20 вересня 2018 року в Українському Інституті Америки у Нью-Йорку було відкрито меморіальну дошку американському юристу, «батьку Конвенції ООН про геноцид» – Рафаелю Лемкіну.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Відкриття меморіалу приурочене до 65-тої річниці, виголошеної у 1953 році Рафаелем Лемкіним, промови "Радянський геноцид в Україні" на вшануванні 20-тих роковин Великого Голоду 1932-1933 років.

Тоді перед багатотисячною юрбою, що зібралася в Мангеттен-центрі в Нью-Йорку, він промовив: "Це не просто масове вбивство. Це – геноцид, винищення не лише окремих осіб, але й культури і нації".

Рафаель Лемкін охарактеризував Голодомор як "класичний приклад радянського геноциду, його найдовший і найширший експеримент русифікації – винищення української нації". І заявив: "Якщо радянська програма досягне успіху, якщо інтеліґенцію, священиків і селян вдасться ліквідувати, Україна загине так само, наче було б убито усіх без винятку українців, бо вона втратить ту частину народу, що зберігала і розвивала її культуру, її вірування, її об‘єднавчі ідеї, які прокладали їй шлях і давали їй душу, тобто, зробили її нацією, а не просто населенням".

20 вересня 2018 року захід відбувся за участі президента Українського Інституту Америки доктора Даніеля Свістеля, професора кафедри політики та економіки Королівського військового коледжу Канади Любомира Луцюка, Генерального консула України в Нью-Йорку Олексія Голубова, американського дипломата 28-го Посла США при ООН Саманти Павер (відеозвернення), а також науковців, членів дипломатичного корпусу, українсько-американської громади та молоді.

"Він був першим, хто назвав речі своїми іменами" – сказав на відкритті професор Любомир Луцюк. – "Ми згадуємо чоловіка, який говорив, що сила правди – це наш привілей, особливо сьогодні, коли КГБ'іст у Кремлі та його посіпаки заперечують Голодомор".

"Я народився того року, коли Лемкін виголосив промову, а нині я старший, ніж тоді, коли він помер. І все ж я знаю, що те, що сталося 85 років тому ніколи не забудеться і за це ми маємо бути вдячні праведнику на ім’я Рафаель Лемкін" – підсумував Любомир Луцюк.

Меморіал Рафаелю Лемкіну є багатомовним пам’ятником, що містить текст англійською, українською, на ідиші та івриті. Ініціатива створення належить Українсько-канадському фонду громадянських свобод та Українському Інституту Америки. Скульптурну композицію виконав Олег Лесюк.

Пам’ятна дошка наразі розташована в Українському інституті Америки. Символічно, що неподалік будівлі Інституту знаходиться Штаб-квартира ООН.

 

Довідково. Рафаель Лемкін – американський юрист, який першим назвав Голодомор геноцидом і запровадив його в обіг як правове поняття; фундатор дослідження геноциду; вивчав також трагедії єврейського та вірменського народів.

Рафаель Лемкін запровадив термін "геноцид" у 1944 році. Визначив його як "координоване планування різних дій спрямованих на знищення основоположних основ життя національних груп, з метою повного винищення самих цих груп".

Зусиллями Лемкіна термін геноцид було додано до переліку звинувачень проти найвищого командування нацистів. Він був одним із авторів Конвенції про запобігання та покарання злочинів геноциду, в якій було дано остаточне юридичне визначення цього злочину.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.