Спецпроект

75-ті роковини ліквідації Львівського гетто і Янівського табору СД. РОЗКЛАД ЗАХОДІВ

27 вересня в рамках проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" до 75 річниці ліквідації Львіського ґетто та Янівського табору СД у Львові проведуть екскурсію та прочитають лекцію.

15:00 - авторська екскурсія Андрія Усача, наукового співробітника Меморіального музею "Територія терору", аспіранта Українського католицького університету, по фортифікаційному комплексу Цитадель: "Шталаг № 328: доля радянських військовополонених в окупованому Львові"

 

Під час екскурсії буде здійснено спробу поглянути на відому багатьом львів’янам локацію як на своєрідну "зону страждань" часів Другої світової війни.

Як фортифікаційний комплекс перетворився на табір для військовополонених? Якою була його інфраструктура та як вона змінювалась впродовж нацистської окупації. Як події, що тут відбувалися були пов’язані з історією Голокосту у Львові? Про що мовчать меморіальні знаки на території Цитаделі?

Тривалість: 1 година.

Місце зустрічі: біля входу на Цитадель з вулиці Грабовського.

17:00 - публічна лекція Тетяни Пастушенко, кандидата історичних наук, старшої наукової співробітниці відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ "Полонені червоноармійці під час Другої світової війни".

 

На основі широкого кола джерел з німецьких та вітчизняних архівів, а також останніх академічних напрацювань буде презентовано трагічну історію радянських військовополонених, яких інколи називають "жертвами двох диктатур".

Крізь призму індивідуальних біографій буде продемонстровано суперечливість людської поведінки в лещатах екстремального насильства. Серед іншого, лекторка розповість про правовий статус військовополонених і реалії їхнього потрапляння у німецький полон, причини смертності і стратегії виживання, тривалий шлях до реабілітації у повоєнному СРСР.

Тривалість: 1, 5 год.

Місце: Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" (Львів, проспект Чорновола, 45г).

Координатор проекту "Lwów, לעמבערג‎, Львів, Lemberg’43: Місто, яке (не)пережило" – Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія Терору" у співпраці з Центром міської історії Центрально-Східної Європи. 

 

Партнери: Управління Культури Департаменту розвитку Львівської міської ради, Всеукраїнський єврейський благодійний Фонд "Хесед-Арьє", Благодійний фонд Брей Бріт "Леополіс" імені Еміля Домбергера, Львівський органний зал, Львівське товариство єврейської культури ім. Шолом-Алейхема, Єврейська спадщина Рогатина. 

Координатор програми: Богдана Тараніна тел.: 095-938-21-74, e-mail: taraninabogdanna@gmail.com 

Координатор з комунікацій та медіа: Анна Яценко тел.: 093-600-17-44, e-mail: yatcenkoanna@gmail.com 

Читайте також:

Нацистський табір у Львові. Кілька епізодів з історії "Шталагу-328"

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.