Словацький грибник знайшов два шоломи бронзової доби. ФОТО

Східноcловацький музей у Кошице представив два унікальних бронзових шоломи, які знайшов місцевий грибник у 2017 році недалеко від села Трговіште.

Чоловік, який під час збору грибів натрапив на шоломи, тримав їх у себе вдома кілька місяців, а нещодавно вирішив передати знахідку в музей, повідомляє "Новое время" з посиланням на словацький сайт Spectator.

"Це дорогоцінне відкриття складається з двох бронзових шоломів. Були також дві пари захисних щічних подушок і два спіральних захисних пристрої", — сказав Роберт Полак, директор музею.

 Фото: František Iván, TASR

Хоча автор знахідки вирішив залишитися анонімним, він вказав археологам місце, де знайшов шоломи. Вартість знахідки оцінюється в 60 000 євро, зараз вона є власністю держави.

 

Відкриття шоломів епохи бронзи рідкісні не лише у Словаччині, а й у всій Європі. Шоломи з Трговіште виконані в західноєвропейському стилі з двох бронзових пластин. Прикрашені боки з'єднані з центральною гребінкою, яка має отвір для кріплення декоративного шлейфа. Інші отвори з боків і на нижньому краю слугували для прикріплення захисту щік.

 

Походження шоломів Трговіште залишається неясним. Імовірно, вони були продані для еліти місцевого суспільства — військових начальників. Шоломи використовувалися і ремонтувалися. Вони були радше символом статусу носія, символом його положення і сили, ніж захисним спорядженням.

Подібні шоломи були знайдені в інших містах Словаччини, але вони були зроблені тільки з одного листа бронзи.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.