In memoriam. Помер екс-прем'єр УРСР та України Віталій Масол

У Києві помер політик Віталій Масол, який двічі очолював уряд України — за часів СРСР та за незалежності. Він став першим керівником уряду, який у Радянській Україні пішов у відставку під тиском протестів громадськості.

Про це повідомив депутат Чернігівської обласної ради Арсен Дідур, передає Радіо "Свобода".

Віталію Масолу було 89 років. Він народився 14 листопада 1928 року в селі Олишівка нині Чернігівського району Чернігівської області. Закінчив Київський політехнічний інститут зз дипломом інженера-механіка. Керував машинобудівними підприємствами в Донецькій області.

 

У 1972 році Масола призначили першим заступником голови Держплану УРСР. За сім років він став заступником Голови Ради Міністрів УРСР та головою Державного планового комітету УРСР. Крім того, Масол був кандидатом у члени (1986—1987) і членом Політбюро ЦК КПУ (1987—1990), кандидатом у члени ЦК КПРС (1986—1989) і членом ЦК КПРС (1989—1991).

Головою Ради Міністрів УРСР Віталій Масол уперше став у 1987 році. У 1990 році він пішов у відставку — це була одна з вимог Революції на граніті. Проте залишався народним депутатом СРСР, яким він став 1989-го.

Віталій Масол супроводжує прем'єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер під час її візиту до Києва в 1990 році. Фото: УКРІНФОРМ

Того ж-таки 1990 року Масола обрали народним депутатом України. У Верховній Раді України Масол працював у комісії з питань планування, бюджету, фінансів та цін.У червні 1994 року президент Леонід Кравчук вдруге затвердив його на посаді прем’єра, однак Масол подав у відставку вже в березні 1995-го.

Віталій Масол на відкритті меморіальної дошки першому секретареві ЦК КПУ (1972—1989) Володимиру Щербицькому в Києві, 2013 рік. Це була одна з його останіх появ на публіці Фото: УКРІНФОРМ

Віталій Масол був нагороджений зокрема орденами Ярослава Мудрого п’ятого та шостого ступенів та орденами "За заслуги" І та ІІІ ступенів.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.