На Арабатській стрілці знайшли сарматське поховання. ФОТО

Першого ж дня розкопок у на Арабатській стрілці архелоги знайшли рештки сарматського воїна.

Дослідження ведуть науковці Інституту археології НАН України біля с. Щасливцеве Генічеського району Херсонської області за кошти сільради, повідомляє сайт "Херсонці" за посиланням на громадську активістку Оксану Чорнобривцеву.

 Фото: FB Оксани Чорнобривцевої

"Він воїн, вершник, його зріст 160 см, йому біля 2000 років, похований головую на північний захід, з ним його залізний меч (фрагменти) і глечик", — ідеться в повідомленні.

 Фото: FB Оксани Чорнобривцевої

ДОВІДКА:

Сармати — іраномовні кочові племена, які проживали із 2 ст. до н. е. по 4 ст. в степах від Західного Казахстану до Подунав’я. Перші племінні об’єднання сарматів (язиги та роксолани) з’явилися на території сучасної України в 2 ст. до н. е.

Читайте також:

Неподалік Чернігова знайшли поховання другої половини Х століття

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.