Неподалік Чернігова знайшли поховання другої половини Х століття. ФОТО, ВІДЕО

У Шестовицькому археологічному комплексі знайшли поховання другої половини Х століття. Вперше в розкопках у с. Шестовиці Чернігівського району Чернігівської області брали участь не тільки українські, а й польські археологи.

За два тижні експедиції археологи дослідили один курган і перейшли до робіт на іншим, повідомляє сайт gorod.cn.ua з посиланням на UA: Чернігів.

 Знайдений археологами скелет Х століття. Стоп-кадр із сюжету UA: Чернігів

Вісьмох польських студентів-археологів з Інституту археології Варшавського університету запросили чернігівські колеги. Польську частину спільної екпедиції очолює викладач Даріуш Бащек.

"Шестовиця для археологів це дуже відоме місце — своїми городищами, своїми курганами. Це для нас було теж цікаво, що ми можемо робити тут розкопки. Для студентів це перша практика. А я цікавлюся камерними похованнями, написав польською книгу про ці гробниці. Для мене було дуже цікаво приїхати сюди до Шестовиці, мати можливість досліджувати їх тут на місці", — повідомив Бащек.

Поховання знайшли під час розкопок першого кургану. За припущенням дослідників, це рештки воїна — мав на поясі ніж та елемент давньоруської зброї — кістеня.

"Біля ноги лежав залізний кістень, це його головка. Це ударна зброя проломлюючої дії. Через неї пронизувався шкіряний шнурок і була рукоятка. Так звана зброя для придушення повстань. Ми її зважили, вона має вагу 120 грамів. Це класична давньоруська і, можна сказати, навіть кочівницька зброя, яка є не дуже популярною, як наприклад, ті самі сокири, списи, але знахідка дуже цікава", — розповів співкерівник експедиції старший викладач Інституту історії імені Лазаревського В’ячеслав Скороход.

На додачу, археологи знайшли уламки керамічного посуду, зокрема половина горщика Х сторіччя з клеймом.

Дослідники планують завершити роботу до 25 вересня. Після того археологи ґрунтовніше вивчатимуть свої знахідки в Чернігові.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.