У Білорусі влада відмовилась встановили меморіальну дошку БНР

Мінський міський виконавчий комітет відмовив у розміщенні пам'ятної дошки на честь сторіччя незалежності Білорусі під приводом якихось міфічних "звернень громадян".

Про це повідомив у Facebook користувач Maxim Mirovich.

 Меморіальна дошка до 100-річчя БНР

У повідомленні він закликав звернутись до Мінської міської влади: "Давайте покажемо, що ми теж громадяни і маємо свої права. Прошу всіх написати у вільній формі офіційне звернення до Мінміськвиконкому, додавши в кінці "Прошу врахувати мою думку – я ЗА установку дошки БНР на вулиці Володарського".

Зазначимо, що за повідомленнями Радіо Свобода, цього року місцеві органи влади у різних містах заборонили демонстрації з приводу річниці БНР, але дозволили концерти, котрі пройшли у Мінську та ще 20 містах Білорусі.

Міська влада Мінська, раніше дозволила встановити меморіальну дошку на будинку, де було проголошено незалежність БНР, кошти на неї були зібрані людьми за три години через краудфандінг. Люди зібрали також гроші на концерти у Мінську та інших містах.

Довідково. 25 березня 1918 року Рада Білоруської Народної Республіки оголосила незалежність. Це було першою спробою створення білоруської держави у 20-му столітті. Реально БНР проіснувала менше року, але її створення вплинуло на рішення про оголошення у 1919 році БРСР та у 1991 році – Республіки Білорусь.

БНР мала дипломатичні відносини з Українською Народною Республікою, вела переговори з Києвом про спільні кордони, а також отримувала від УНР міждержавні позички.

Початком становлення нової білоруської держави вважаються Всебілоруські народні збори, які були скликані білоруськими громадськими організаціями та окремими діячами. Учасників з’їзду в ніч з 17 на 18 грудня 1917 року розігнали більшовики, які незабаром відступили під натиском німецької армії. Але учасники з’їзду встигли обрати свій виконком.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.