Пам'ятник українським військовополоненим у Німеччині зіпсували. ФОТО

На пам'ятнику українським військовополоненим Першої світової війни у Вецларі, Німеччина, в результаті акту вандалізму з'явилася велика пляма.

Пляма утворилася через те, що хтось кинув або виплеснув лампадку з олією, яка стояла біля пам'ятника, повідомляє місцевий мешканець Володимир Чернов.

Подія сталася на початку вересня. 

 На плиті видно темну пляму від олії з лампадки

"Двом заявникам, які хотіли зробити заяви окремо, поліція відмовила в прийомі заяв  через однакову причину: за німецькими законами це може зробити лише власник пам'ятника", — написав Чернов. Він відзначив, що це вже другий випадок із монументом.

Чернов уже подав заяву від товариства пам'яті українських військовополонених в канцелярію обер-бургомістра Вецлара Манфреда Вагнера з проханням, щоб місто, якому належить пам'ятник, звернулося до поліції.

Окрім прохання про розслідування заявник попросив про налагодження відеонагляду за пам'ятником.

ДОВІДКА:

Пам'ятник українцям-військовополоненим у м. Вецлар, федеральна земля Гессен, створив у 1919 році український скульптор, професор художнього училища в Мюнхені Михайло Паращечук. Митець також був автором подібного меморіалу в м. Раштатт, федеральна земля Баден.

Читайте також:

Андрій Дещиця: Дозволимо польські ексгумації в Україні після відбудови українських пам'ятників

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.