Пам'ятник українським військовополоненим у Німеччині зіпсували. ФОТО

На пам'ятнику українським військовополоненим Першої світової війни у Вецларі, Німеччина, в результаті акту вандалізму з'явилася велика пляма.

Пляма утворилася через те, що хтось кинув або виплеснув лампадку з олією, яка стояла біля пам'ятника, повідомляє місцевий мешканець Володимир Чернов.

Подія сталася на початку вересня. 

 На плиті видно темну пляму від олії з лампадки

"Двом заявникам, які хотіли зробити заяви окремо, поліція відмовила в прийомі заяв  через однакову причину: за німецькими законами це може зробити лише власник пам'ятника", — написав Чернов. Він відзначив, що це вже другий випадок із монументом.

Чернов уже подав заяву від товариства пам'яті українських військовополонених в канцелярію обер-бургомістра Вецлара Манфреда Вагнера з проханням, щоб місто, якому належить пам'ятник, звернулося до поліції.

Окрім прохання про розслідування заявник попросив про налагодження відеонагляду за пам'ятником.

ДОВІДКА:

Пам'ятник українцям-військовополоненим у м. Вецлар, федеральна земля Гессен, створив у 1919 році український скульптор, професор художнього училища в Мюнхені Михайло Паращечук. Митець також був автором подібного меморіалу в м. Раштатт, федеральна земля Баден.

Читайте також:

Андрій Дещиця: Дозволимо польські ексгумації в Україні після відбудови українських пам'ятників

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.