АНОНС: У Києві та Умані проведуть конференцію про етноконфесійні спільноти в умовах Коліївщини

14-15 вересня в Києві та Умані відбудеться наукова конференція "Зцілюючи рани минулого: 1768 рік в історії України (православна, римо-католицька, унійна та юдейська етноконфесійні спільноти в умовах Барської конфедерації, Коліївщини і російської окупації)" та круглий стіл "Історія, пам’ять та пошуки консенсусу про минуле в сучасній Україні".

Співорганізаторами кофнеренції виступили Національний університет "Києво-Могилянська академія", Український католицький університет, Уманський державний педагогічний університет ім. П. Тичини та Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань" за співучасті Київської архиєпархії Української греко-католицької церкви, Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні Василіянського чину Св. Йосафата та Асоціації єврейських організацій і общин України (Ваад).

 

ПРОГРАМА

14 ВЕРЕСНЯ

Місце: Національний університет "Києво-Могилянська академія" (2-й поверх Музею НаУКМА, вул. Сковороди, 2).

10.00–10.25    Урочисте відкриття конференції

10.30–12.45    Перше пленарне засідання

"Українські землі в другій половині XVIII століття (геополітика, соціум, культурно-релігійне життя)"

(модератор: професор Ігор СКОЧИЛЯС, Український католицький університет)

10.30–10.55    Тетяна ТАЇРОВА-ЯКОВЛЄВА (Санкт-Петербург), доктор історичних наук, директор Центру з вивчення історії України та

професор Кафедри історії народів СНД Інституту історії Інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету

Колївщина: конфлікт традиційних ідеалів та нових реалій геополітики

11.00–11.25    Олексій СМІРНОВ (Київ), аспірант кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Релігія на службі політики: Правобережна Україна між Варшавою та Санкт-Петербургом у 60-х роках XVIII століття

11.30–11.55    Ігор КРИВОШЕЯ (Умань), кандидат історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Польські аристократи в культурно-релігійному житті українських земель: Приватні інтереси та суспільне служіння Францішека Салезія Потоцького (1700-1772)

12.00–12.45    Загальна дискусія (дискутанти: професор Сергій ПЛОХІЙ, Гарвардський університет; професор Наталія ЯКОВЕНКО, Національний університет "Києво-Могилянська академія") 

13.00–13.50    Обід

14.00–16.00    Друге засідання

"Барська конфедерація, гайдамацький рух і Коліївщина: сучасні інтерпретації"

 (модератор: д.і.н. Максим ЯРЕМЕНКО, Національний університет "Києво-Могилянська академія")

14.00–14.25    Володимир МІЛЬЧЕВ (Запоріжжя), професор, доктор історичних наук, декан Історичного факультету Запорізького національного університету

Етнічні, конфесійні та соціальні критерії "іншування" запорозькими гайдамаками контрагентів під час Коліївщини

14.30–14.55    Володимир МАСЛІЙЧУК (Харків), кандидат історичних наук, редактор українського наукового історичного веб-порталу "Historians.in.ua"

Гайдамацький рух на Слобідській Україні 50–70-х років XVIII cтоліття: між історією та історіографією

15.00–15.25    Володимир  ПРИШЛЯК (Луцьк), кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії України Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки

Відгомін Коліївщини на Волині та розправа над "уманцями" в містах і містечках Руського воєводства у 1768 році

15.30–16.00  Загальна дискусія (дискутанти: професор Вадим АДАДУРОВ, Український  католицький університет; д.ф.н. Лариса ДОВГА, Національний університет "Києво-Могилянська академія")

16.00–16.25    кавоперерва

16.30–18.30    Третє засідання "Етноконфесійні спільноти Правобережної України: між опором і пристосуванням"

(модератор: професор Наталія ЯКОВЕНКО, Національний університет "Києво-Могилянська академія")

16.30–16.55    Олексій СМІРНОВ (Київ), аспірант кафедри історії Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Страта Данила Кушніра і родина Гдишицьких: Православні та уніати на Правобережній Україні в другій половині XVIII століття

17.00–17.25    Ігор СКОЧИЛЯС (Львів), доктор історичних наук, професор кафедри нової і новітньої історії України Українського католицького університету

Реакція унійної спільноти Київської архиєпархії на Коліївщину і російську окупацію (за матеріалами актових книг Радомишльської митрополичої консисторії 1768-1770 років)

17.30–17.55    Анатолій БАРАННІК (Київ), науковий співробітник Відділу пізньосередньовічної, ранньомодерної та нової історії України Національного музею історії України

Економічна співпраця між Кошем Війська Запорозького Низового та єврейськими громадами в першій половині 70-х років XVIII століття

18.00–18.30    Загальна дискусія (дискутанти: професор Володимир МІЛЬЧЕВ, Запорізький національний університет; к.і.н. Оксана ПРОКОПʼЮК, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник)

18.45               товариська вечеря

20.00               виїзд до Умані

УМАНЬ, 15 ВЕРЕСНЯ

МІсце: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини (м. Умань Черкаської обл., вул. Садова, 2)

8.00–8.50        сніданок

9.00–10.30      оглядова екскурсія територією Національного дендрологічного парку "Софіївка" кінця XVII – початку XIX століть

11.00–13.45    Четверте засідання "Умань та Уманщина в подіях 1768 року"

(модератор: професор Владилена СОКИРСЬКА (Умань), Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини)

11.00–11.25    Зінаїда СВЯЩЕНКО (Умань), доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання, заступник декана з навчально-методичної роботи Історичного факультету  Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Барська конфедерація: перше польське повстання проти Росії

11.30–11.55    Ігор КРИВОШЕЯ (Умань), кандидат історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Юрій СТЕЦИК (Дрогобич),кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка

Уманський василіянський монастир у 1765-1768 роках: фундація та перші роки функціонування

12.00–12.25    о. Єронім ГРІМ, ЧСВВ (Львів), ліценціат з церковної історії, віце-ректор Василіянського інституту філософсько-богословських студій імені Митрополита Йосифа Рутського

Монахи Василіянського чину – жертви Коліївщини в Умані (статистика і персоналії на тлі трагічний подій червня 1768 року)

12.30–12.55    Владилена СОКИРСЬКА (Умань), доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання, проректор з наукової роботи та міжнародного співробітництва Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Етноконфесійні спільноти в умовах Колїівщини (на матеріалах наукових досліджень Григорія Храбана)

  

13.00–13.45    Загальна дискусія (дискутанти: к.і.н. Володимир МАСЛІЙЧУК, Український науковий історичний веб-портал "Historians.in.ua"; професор Ігор СКОЧИЛЯС, Український католицький університет)

14.00–14.50    обід

15.00–16.30    Підсумкова публічна дискусія (Круглий стіл) "Історія, памʼять та пошуки загальнонаціонального консенсусу про минуле в сучасній Україні".

Місце: Державний історико-архітектурний заповідник "Стара Умань" (м. Умань Черкаської обл., вул. Небесної Сотні, 31)

Спікери дискусії:

- Йосиф ЗІСЕЛЬС (Асоціація єврейських організацій і общин України (Ваад)),

- владика Йосиф МІЛЯН (Київська архиєпархія УГКЦ),

- професор Ігор КРИВОШЕЯ (Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини),

- професор Сергій ПЛОХІЙ (Гарвардський університет),

- професор Ігор СКОЧИЛЯС (Український католицький університет),

- професор Наталія ЯКОВЕНКО (Національний університет "Києво-Могилянська академія").

16.45   Екуменічна панахида у подвірʼї колишнього василіянського монастиря в Умані

17.30   кава, чай

18.00   виїзд до Києва

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.