Меморіал концтабору Дахау шукає родичів військовополонених з України

Музей-меморіал колишнього нацистського концтабору Дахау розшукує родичів радянських військовополонених, розстріляних у 1941—1942 роках. Серед них є 97 українців. Співробітники меморіалу мають надію, що їм вдасться вийти на нащадків воїнів, що були страчені тоталітарним режимом.

Про це написала історик Ольга Скороход у колонці для ЦЕНЗОР.net.

Невелику експозицію і меморіал пам’яті жертв розстрілів на місці колишнього "полігону СС Хеберсхаузен" співробітники Музею-меморіалу "Концтабір Дахау" відкрили у 2014 році. 22 червня 2019 року музей-меморіал "Концтабір Дахау" планує відкрити нову частину виставки про "полігон СС Хеберсхаузен" і доповнити меморіальні плити новими іменами жертв розстрілів.

 Експозиція, присвячена радянським військовополоненим, на місці розстрілів на полігоні Хеберсхаузен. Фото: de.wikipedia.org

Полігон Хеберсхаузен було споруджено в 1937—1938 роках за два км від основного табору концтабору Дахау. Як повідомляють фахівці, тут службовці СС, які охороняли табір, проводили тренування зі стрільби.

У 1941—1942 років живими мішенями для есесівців стали радянські військовополонені, яких сюди цілеспрямовано провозили страчувати. Це були офіцери Червоної армії — євреї, політичні комісари, представники інтелігенції, яких айнзацкоманди "відсортували" в таборах для радянських військовополонених військових округів Мюнхена, Нюрнберга, Штутгарта, Вісбадена та Зальцбурга згідно з расовими та ідеологічними критеріями.

 Зразок облікової картки військовополоненого Михайла Великодського. Центральний архів Міністерства оборони РФ
Зразок облікової картки військовополоненого Михайла Великодського, зворот 

Загалом на полігоні Хеберсхаузен було розстріляно близько 4000 радянських військовополонених. Співробітники музею-меморіалу за різними документами встановили прізвища і короткі відомості на 816 осіб. Із цього списку вони відібрали біля сотні прізвищ офіцерів, які були родом з України.

Усі полонені офіцери, що зазначені у списку, проходили у радянських документах як ті, які пропали безвісти. Тепер з’явилася можливість рідним дізнатися, де вони загинули і відвідати їх могилу.

Варто зазначити, що німецькі науковці самостійно переклали прізвища жертв розстрілів з латиниці на кирилицю. Тому з метою зменшення кількості можливих спотворень і різночитань українські пошуковці подають список російською — у такому вигляді, як отримали. Крім того, можуть бути неточності у назвах населених пунктів. Всі дані подані на момент 1941 рік, коли брали на обік полонених червоноармійців і заповнювалися анкети.

Переглянути Список полонених з України, розстріляних у 1941-1942 роках у концтаборі Дахау

За більш детальною інформацією звертайтеся до наукової співробітниці Інституту історії України НАНУ, Тетяни Пастушенко tetiana_p@ukr.net.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.