Спецпроект

АНОНС: "Меморіал Голодомору" запрошує на лекцію "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору"

Чому питання про кількість загиблих в роки Голодомору-геноциду досі актуальне? Як трапилось, що підрахунки досі тривають? Національний музей "Меморіал жертв Голодомору" запрошує прослухати лекцію судово-медичного експерта Андрія Кіся "Судово-медичні аспекти дослідження Голодомору".

Кандидат медичних наук, експерт вищого кваліфікаційного класу, лікар вищої категорії, криміналіст Андрій Кісь проводив судово-медичні експертизи під час розгляду кримінальної справи за фактом вчинення злочину геноциду в Україні в 1932-1933 роках.

 

Незважаючи на закінчення офіційних досліджень, автор продовжив самостійне вивчення теми. Він проаналізував багато архівних документів та зіставив їх зміст з фундаментальними медико-біологічними дослідженнями. За його висновками, реальна кількість смертей, перевищує офіційні дані у десятки разів.

Він виявив цілу низку фальсифікацій у звітних документах різних державних установ м. Харкова з метою приховання масштабу смертності в 1932-1933 роках. Саме ці унікальні архівні матеріали експерт продемонструє відвідувачам. Лекція міститиме візуально-документальну та графічно-аналітичну інформацію.


14 вересня, 14.00

Місце: Зала пам’яті Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" (м. Київ, вул. Лаврська, 3). 

Організатор: Національний музей "Меморіал жертв Голодомору". 

Вхід вільний.

Для акредитації та довідок: (044)254-45-12, memoholod@ukr.net

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.