АНОНС: Друге видання "Кривавих земель" обговорять на публічній дискусії в Києві

"Історик і європейські трагедії ХХ століття: як промовляти до різних аудиторій?". У Києво-Могилянській академії відбудеться публічна дискусія з нагоди виходу другого видання книги Тімоті Снайдера "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним".

У середині ХХ століття Європа стала ареною зіткнення нацистської Німеччини і сталінського СРСР.

Професор Єльського університету Тімоті Снайдер розглядає геноцид євреїв на зайнятих Німеччиною територіях, акти масового насильства у СРСР (штучний голод в Україні й інших республіках СРСР, депортації кримських татар, чеченців та інших народів), а також антисемітську кампанію в післявоєнному Радянському Союзі як узаємопов’язані процеси, які перетворили половину Європи на простір страждань. 

 

Ці питання вже багато років викликають гострі суперечки серед дослідників. Це стає особливо помітним у роковини масових убивств, коли подібні дискусії актуалізуються у ЗМІ. Учасники заходу обговорять можливості виваженого висвітлення розглянутих Снайдером питань у медіа та вплив його книжки "Криваві землі" на дискусії щодо цих тем.

Учасники:
- Поліна Лаврова, видавництво "Laurus";
- Сергій Гірік, НаУКМА, Українська асоціація юдаїки;
- Юрій Радченко, Центр дослідження міжетнічних відносин Східної Європи.

Модератор:
- Віталій Черноіваненко, НаУКМА, Українська асоціація юдаїки.

13 вересня, четвер, 18.00​

Місце: Музей Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Г. Сковороди 2).

Організатори: Національний університет "Києво-Могилянська академія", магістерська програма НаУКМА з юдаїки, кафедра історії НаУКМА, Українська асоціація юдаїки і видавництво "Laurus".

Вхід вільний.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.