Спецпроект

Стартує інформаційна кампанія, присвячена 85-м роковинам Голодомору

1 вересня 2018 року, за 85 днів до Дня пам’яті жертв Голодомору, який цього року відзначається 24 листопада, Україна і світ розпочинають вшановувати загиблих під час геноциду 1932-1933 років українців.

Інформаційна кампанія, розроблена Українським інститутом національної пам'яті, передбачає всеукраїнські та міжнародні заходи:

- відкриття виставки "Україна 1932-1933. Геноцид голодом" (демонструватиметься в усіх областях України та багатьох країнах світу),  

- проведення Міжнародного форуму "Україна пам’ятає, світ визнає!" у столиці в листопаді 2018 року,

- поширення соціальної реклами та брошур про Голодомор.

1 вересня в Києві розпочнеться Міжнародна акція "Запали свічку пам'яті", яка протягом 85-ти днів проходитиме у 85 куточках світу. Мета акції — об’єднати українців усього світу та іноземних громадян задля пам’яті про один з найбільших злочинів в історії людства ХХ століття.

Публічний захід, який буде продовжуватися щодня, в іншому місті, в іншій країні світу, завершиться у Києві, 24 листопада 2018 року, на День пам’яті жертв Голодомору.

Міжнародна акція стартує на території Національного музею "Меморіал жертв Голодомору". Цього дня будуть зачитані імена та прізвища 85 померлих дітей під час Голодомору,  учасники події зможуть вшанувати пам'ять загиблих та запалити свічку, також відбудеться Панахида за померлими і відкриття виставки "Вкрадене дитинство: діти в роки Голодомору 1932-1933 рр.". Початок о 13:00.

Акція ініційована Українським інститутом національної пам'яті, Міністерством закордонних справ України,  Світовим Конгресом Українців та Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору".

За перебігом акції протягом 85-ти днів можна стежити на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору", розробленій Українським інститутом національної пам'яті. Тут на інтерактивній мапі світу будуть марковані свічками-позначками міста, де відбулися міжнародні вшанування пам’яті жертв геноциду.

Також на веб-сторінці "85-ті роковини Голодомору" будуть опубліковані матеріали, що стосуються теми Великого голоду: статті, ґрунтовні дослідження, наукові праці, фотографії, документи та інше.

Окрім того, на офіційних сторінках Українського інституту національної пам’яті у соціальних мережах (facebook, twitter) із 1 вересня по 24 листопада, щоденно оприлюднюватимуться матеріали, в рамках інформаційної кампанії "85 фактів, історій та свідчень про Голодомор": факти про Голодомор 1932-1933 рр., спогади свідків, уривки зі щоденників очевидців Голоду, статті істориків, добірки художніх та документальних фільмів, прози та поезії, зразки народної творчості, створені у ті часи, фотохроніка, документи, а також історії людей, які не боялися говорити правду, допомагали тим, хто потребував шматка хліба, рятували інших ціною власного життя, повставали, боролися і перемагали, попри тиск нещадного більшовицького режиму.

Інформаційна кампанія має хештеги: #Голодомор85 #Holodomor85, просимо використовувати їх для дописів, що стосуються річниці трагічних подій.

Гасла цьогорічної інформаційної кампанії:

  • "Ми пам’ятаємо! Ми – сильні!" — для України.
  • "Україна пам’ятає! Світ визнає!" / "Ukraine remembers, the World acknowledges!" — для світу.

День пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. у 2018 році припадає на 24 листопада. Цього дня передбачається проведення громадської акції "Запали свічку". О 16:00 пам’ять жертв геноциду українського народу вшанують хвилиною мовчання. Кожен охочий може згадати загиблих українців та запалити свічку на своєму підвіконні.

Детальніше тут.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.