У Чернігові археологи знайшли цікаву монету з Херсонеса. ФОТО

Під час охоронних досліджень літописного Окольного граду Чернігова археологи відшукали монету XI сторіччя, що була викарбувана в давньогрецькому місті-державі Херсонесі.

Про це повідомляє Гал-Інфо з посиланням на Укрінформ.

 Фото: Укрінформ

Це перша така знахідка на території колишнього Чернігівського князівства, зазначила керівник археологічної експедиції, кандидат історичних наук, доцент Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка Олена Черненко.

"За каталогом, таку монету викарбували в період між 1069 і 1071 роками – це друга половина XI століття. Для Чернігова і взагалі всієї території Чернігівського князівства ця знахідка – унікальна. Взагалі таких монет дуже мало, й то переважна більшість знаходиться у приватних колекціях", - розповіла археолог.

На знайденій монеті зображено якір. Фахівці кажуть, що більше ніде на грошах якір не карбувався.

Територію Окольного граду Чернігова досліджує досвідчена команда фахівців Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України, Національного університету "Чернігівський колегіум" ім. Т.Г. Шевченка та Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній".

За місяць розкопок вони вже знайшли понад 500 артефактів, залишки забудови різних періодів, рештки згорілих споруд та людей, що, ймовірно, загинули у період княжих війн-міжусобиць.

Найцікавішими знахідками керівник експедиції вважає підвіску із зображенням святого воїна, хрестики, металеві та скляні каблучки, вістря стріл, уламок кахлі з зображенням коронованого лева.

Розкопки тривають біля Чернігівської музичної школи №1 ім. С. Вільконського й мають закінчитися на початку вересня.

Читайте також:

Археологи дослідили залізоплавильну піч Кам’янської Січі. ФОТО

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.