АНОНС: Триває запис на курс проф. Петровського-Штерна про співіснування євреїв та українців у 1917-2017

Інститут "Ткума" оголошує продовження курсу лекцій проф. Йоханана Петровського-Штерна "Євреї та українці: тисячоліття співіснування. Частина ІІ. 1917-2017 рр.".

Курс, який триватиме з 3 по 14 вересня 2018 року, охоплюватиме 8 лекцій (2 пари кожного навчального дня). Після успішного завершення курсу студентам буде вручено офіційний сертифікат.

Основна увага буде зосереджена на культурно-економічній, політичній та художній взаємодії євреїв та українців на українських землях відразу після Лютневої революції в Росії та розпаду Російської імперії 1917 року.

 

Під час інтерактивних занять на основі поглибленого обговорення першоджерел учасники дізнаються про відносини між лідерами єврейських національно-демократичних партій та українськими націонал-демократами в Українській Народній Республіці та Західноукраїнській Народній Республіці.

Студенти обговорять, як коренізація привела євреїв до української культури, створила нечувані форми українсько-єврейських взаємин та як правий поворот СРСР у 1930-х роках порушив цей процес.

Студенти зупиняться на складних питаннях Голокосту та співучасті у ньому, дискутуватимуть про роль СС, Вермахту, допоміжної поліції та інших підрозділів у знищенні східноєвропейських євреїв, обговорюватимуть питання про спостерігачів та тих, хто рятував євреїв.

Курс розрахований на студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів, вчителів та всіх, хто цікавиться історією євреїв, культурою та історією України.

Для студентів з інших міст передбачені міні-гранти на покриття проживання та харчування на час прослуховування курсу (кількість грантів обмежена).

Лекції відбуватимуться українською мовою у приміщеннях Інституту "Ткума" (м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема 4/26, Центр "Менора").

Вимоги до учасників: регулярне відвідання лекцій, виконання коротких письмових завдань та міні-курсова робота.

Для заявки на участь необхідно до 15 серпня 2018 року заповнити онлайн-форму за посиланням.

Для слухачів з інших міст, які бажають отримати грант, необхідно надіслати CV та мотиваційний лист.

Кількість місць обмежена.


"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.