АНОНС: Триває запис на курс проф. Петровського-Штерна про співіснування євреїв та українців у 1917-2017

Інститут "Ткума" оголошує продовження курсу лекцій проф. Йоханана Петровського-Штерна "Євреї та українці: тисячоліття співіснування. Частина ІІ. 1917-2017 рр.".

Курс, який триватиме з 3 по 14 вересня 2018 року, охоплюватиме 8 лекцій (2 пари кожного навчального дня). Після успішного завершення курсу студентам буде вручено офіційний сертифікат.

Основна увага буде зосереджена на культурно-економічній, політичній та художній взаємодії євреїв та українців на українських землях відразу після Лютневої революції в Росії та розпаду Російської імперії 1917 року.

 

Під час інтерактивних занять на основі поглибленого обговорення першоджерел учасники дізнаються про відносини між лідерами єврейських національно-демократичних партій та українськими націонал-демократами в Українській Народній Республіці та Західноукраїнській Народній Республіці.

Студенти обговорять, як коренізація привела євреїв до української культури, створила нечувані форми українсько-єврейських взаємин та як правий поворот СРСР у 1930-х роках порушив цей процес.

Студенти зупиняться на складних питаннях Голокосту та співучасті у ньому, дискутуватимуть про роль СС, Вермахту, допоміжної поліції та інших підрозділів у знищенні східноєвропейських євреїв, обговорюватимуть питання про спостерігачів та тих, хто рятував євреїв.

Курс розрахований на студентів, магістрантів, аспірантів, докторантів, вчителів та всіх, хто цікавиться історією євреїв, культурою та історією України.

Для студентів з інших міст передбачені міні-гранти на покриття проживання та харчування на час прослуховування курсу (кількість грантів обмежена).

Лекції відбуватимуться українською мовою у приміщеннях Інституту "Ткума" (м. Дніпро, вул. Шолом-Алейхема 4/26, Центр "Менора").

Вимоги до учасників: регулярне відвідання лекцій, виконання коротких письмових завдань та міні-курсова робота.

Для заявки на участь необхідно до 15 серпня 2018 року заповнити онлайн-форму за посиланням.

Для слухачів з інших міст, які бажають отримати грант, необхідно надіслати CV та мотиваційний лист.

Кількість місць обмежена.


Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.