У Варшаві вшанували українців, загиблих за свободу Польщі. ФОТО

З нагоди 74-ї річниці початку Варшавського повстання українські дипломати та діаспора польської столиці вшанували пам'ять членів української родини Федороньків.

Про це повідомляє прес-служба українського посольства у Польщі на своїй сторінці у Фейсбуці.

"З нагоди 74-ї річниці вибуху Варшавського повстання Посол України Андрій Дещиця, голова Об'єднання українців Польщі Петро Тима та українські дипломати поклали вінок до пам'ятного знаку на честь славетної української родини Федороньків у Варшаві", – йдеться у повідомленні.

 Фото: FB  Посольства Україн в Польщі

Нагадаємо, 1 серпня 1944 року підпільна організація Армія Крайова розпочала виступ проти гітлерівських окупантів, аби звільнити столицю від ворога до приходу Червоної армії. Учасниками Варшавського повстання стали близько 23 тисячі солдатів АК, серед яких були і українці. Після 63 днів боротьби виступ був придушений. У боях з гітлерівцями загинуло 18 тисяч повстанців та від 130 до 150 тисяч мирного населення.

  Фото: FB Посольства Україн в Польщі

Серед загиблих опинилися й члени української родини Федороньків. Брати Орест (псевдо "Форт") та В’ячеслав (псевдо "Славек") у лавах Армії Крайової загинули у перші дні Варшавського повстання. Третій брат Олександр був льотчиком в дивізіоні винищувачів у Великій Британії. Загинув у 1944 під час бомбардувань Манненгейма в Німеччині.

Брати Федороньки. Фото: khm.depo.ua

Голова родини Семен Федоронько – Головний православний капелан Війська Польського – розстріляний НКВД в Катині в 1940 року.

8 листопада 2008 року пам'ятний знак на честь участі українців у Варшавському повстанні відкрили Президент Республіки Польща Лех Качинський та дочка В’ячеслава Федоронька – Олександра Федоронько-Адамчевська.

  Фото: FB Посольства Україн в Польщі

Як повідомлялося, в парку "Муромець" у Києві відкрили 11-метровий пам’ятник богатирю Іллі Муромцю.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.