У Надвірній на Івано-Франківщині дослідили колишню в'язницю НКВД. ФОТО

Під час експедиції працівники комунального підприємства "Пам’ять" та члени Надвірнянського осередку товариства “Меморіал” знайшли та дослідили колишню в’язницю НКВД.

Про це у соцмережі "Фейсбук" повідомив історик та дослідник Василь Тимків, передають "Вікна".

Дане приміщення побудоване ще на початку ХХ ст. для потреб суду. Другий корпус використовувався для утримання в'язні ще за Австрії, згодом Польщі.

 

З 1939 по 1941 рік тут містилася в'язниця НКВД. На стінах є написи з датою 1941 і ймовірно 1944 рік, що говорить, очевидно, про те, що в'язнів тут утримувала радянська влада і після свого повернення, аж поки в 1946 р. тут відкрилась школа.

"Єдині збережені тюремні двері і кільце в стіні, мабуть для кайданів", - говорить Василь Тимків про знахідки.

 
 

Збереглися численні настінні написи в'язнів всіх періодів в'язниці. Варто зазначити, що за Польщі тут утримували не тільки розбійників, а й політичних в'язнів, зокрема членів ОУН.

"Доволі цікавий знак, видряпаний одним із в'язнів. Дещо схожий на тризуб з хрестом",  - зазначив Тимків.

Як повідомлялося, у Вінницькій області зайшли розмальований жіночий скелет віком 4,5 тис. років.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.