Спецпроект

У Польщі з'явиться ще один пам’ятник "жертвам українських націоналістів". ФОТО

Дах спаленого будинку, а побіч придорожня капличка – так виглядатиме пам’ятник "жертвам українських націоналістів у роки 1939-1947" у м. Щецині.

Монумент за проектом Катажини Радецької щойно почали споруджувати на Центральному цвинтарі міста, повідомляє Польське радіо.

Пам'ятник будують рамках співробітництва Інституту національної пам'яті Польщі та Асоціації "Східні креси — спадщина і пам’ять".

 7 серпня почалися будівельні роботи. Ліворуч візуалізація майбутнього пам’ятника. Фото: PAP/Marcin Bielecki

"Нині проблема в тому, щоб ми, поляки, могли на території України гідно поховати жертв волинського злочину. Співробітникам Інституту національної пам’яті унеможливлюють проводити ексгумації в місцях, де у братських могилах спочивають ці жертви. Тому пам’ятник має також стати символічною могилою", — заявив представник Інституту нацпам’яті в Щецині Павел Скубіш.

Представник Асоціації Єжи Мужило наголсив, що поява пам'ятника особливо важлива для нащадків кресов'ян і свідків трагічних подій на Волині.

Волинська трагедія — обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською повстанською aрмією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів у 1943 році під час Другої світової війни на Волині.

Є частиною масштабного польсько-українського міжетнічного конфлікту 1940-х років. Існують різні версії подій на Волині, внаслідок яких загинули десятки тисяч поляків та тисячі українців. В Польщі існує доволі потужний правий "кресовий рух", який використовує події 1940-х для зображення українців як різунів і паліїв.

За оцінками професора Івана Патриляка, на території Холмщини, Грубешівщини, Берестейщини, Полісся, Волині й Галичини з кінця 1942 до кінця 1944 рр. українці втратили 13–16 тисяч осіб убитими (з яких близько 4 тисяч припадало на Холмщину, Грубешівщину і Підляшшя й до 20 тисяч біженцями. поляки — 38–39 тисяч осіб убитими й 355 тисяч біженцями.

Читайте також:

Кривавий баланс. Скільки загинуло під час польсько-українського конфлікту?

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.