Національний музей імені Ханенків має нового гендиректора

27 серпня конкурсна комісія обрала нового генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків – Катерину Чуєву.

Про це пише LB.ua на підставі повідомлень із зали КМДА, в якій засідала комісія з вибору нового гендиректора музею.

Катерина Чуєва працює в Музеї Ханенків із 1998 року, де завідувала фондом Стародавнього світу, а згодом була заступником гененрального директора з науково-дослідної роботи.

Катерина Чуєва. Фото: НХМУ

Їй конкурувала Світлана Зоринець, яка раніше в музеї Ханенків не працювала. Зоринець займалася розвитком екскурсійної діяльності у Кєво-Печерській лаврі, а відтак влаштувалася керівником проектного відділу в будівельну компанію "АВС – архітектурний центр", що належить її синові.

Зараз ця компанія проектує розширення музею Ханенків і збереження нинішньої будівлі в належному стані.

Як повідомили представники конкурсної комісії, Світлана Зоринець написала заяву про е, що відкликає свою кандидатуру. Представники КМДА пред’явили документ комісії перед початком засідання і розгляду програми кандидата, який залишився.

Усього до складу комісії ввійшло дев’ять осіб: троє від колективу музею, троє – від КМДА, яка є керівним органом, і троє делегували громадські організації.

Нагадаємо, в Музеї гетьманства в Києві відкрилася виставка гравюр "Україна в очах європейців ХVІІ ст.".

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.