АНОНС: У Києві відкриють фотовиставку литовських "Партизанів з околиць Паневежиса"

28 серпня Мистецька галерея м. Паневежис (Литва) та Національний військово-історичний музей України запрошують на віткриття фотовиставки "Партизани з околиць міста Паневежис: 1945-1953 (Литва)"

Уперше відвідувачам музею пропонуються унікальні світлини з учасниками литовського визвольного руху, які боролись проти радянської окупації в 1945-1953 роках.

Зроблені партизанськими фотографами Антоніусом Жигасом-"Аптікоріусом" та Кажусом Юкневічюсом, ці світлини в негативах десятки років ховали патріоти від радянських спецслужб. Широкому загалу вони стали відомі завдяки діяльності Станісловаса Багдонавічюса лише на початку 1990-х.

 

Перед відвідувачами відкриються унікальні деталі побуту, уніформи, бойового спорядження та озброєння бійців литовських визвольних загонів, які діяли у околицях міста Паневежис. У відкритті виставки братимуть участь куратор виставки, фотограф Станіславос Богданавічус (Литва) та члени Національної спілки фотохудожників України.

28 серпня, 16.00

Місце: Національний військово-історичний музей України (вул. Грушевського 30/1, вхід з Кріпосного провулка).

Організатори: Panevėžio miesto dailės galerija (Мистецька галерея м. Паневежис, Литва) та Національний військово-історичний музей України за сприяння Ради міста Паневежис та Національної спілки фотохудожників України.

Вхід вільний.

Додаткову інформацію можна отримати за телефоном (044) 284-64-76.

ДОВІДКА:

Після повторної окупації Литви Радянським Союзом у 1944 році, десятки тисяч патріотів вступили в боротьбу із загарбниками. Опір окупантам, який в історіографії відомий як литовська або партизанська війна, тривав більше 10 років.

За весь час у запеклих боях взяли участь не менше 50 тисяч осіб, а якщо враховувати і мирне населення, яке допомагало підпільникам, то ця цифра сягне понад 100 тис. Більш ніж 20 тисяч партизачнів загинуло за весь період цієї війни.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.