В Естонії відкрили меморіал жертвам комунізму за 6 млн євро. ФОТО

У столиці Естонії Таллінні 23 серпня пройшла церемонія відкриття пам’ятника жертвам комунізму.

На монументі викарбувано імена 22 тисяч осіб, які загинули від радянських репресій, повідомляє "Новая газета" з посиланням на естонське видання ERR.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд. Фото: twitter.com/errnews 

Відкривали пам’ятник президент Естонії Керсті Кальюлайд та міністр юстиції Урмас Рейнсалу. Запрошення на урочистості отримали також понад 500 естонців, постраждалих від репресій у часи СРСР.

"За різними підрахунками, більш, як 75 тис. жителів Естонії різних національностей пстраждали від "червоного" режиму. Меморіал на Маар’ямяе достатньо великий, і на ньому понад 22 тис. імен жтелів Естонії, які були вбиті або померли через нелюдські умови утримання в ув’язненні або на поселенні з волі радянської влади", — повідомив керівник зі зв’язків із громадськістю Інституту історичної пам’яті Естонії Сергій Метльов.

Сам меморіал складається з двох частин. Перша називається "Шлях" і являє соьою дві стіни, на яких вибиті імена загиблих у результаті реперсій естонців. Друга має назву "Домашній сад", в якому посаджені фруктові дерева.

Вартість меморіалу складає 6 млн євро.

Нагадаємо, щороку 23 серпня в Європі відзначають день пам'яті за жертвами нацизму і комунізму. Саме цього дня 1939 року Третій Райх і Радянський Союз уклали угоду про ненапад, відому як "пакт Молотова—Ріббентропа", внаслідок якого СРСР анексував крайїни Балтії.

Як повідомлялося, в Тернополі на День Незалежності України відкрили погруддя Головному Отаманові військ УНР Симону Петлюрі.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.