У Тернополі відкрили бюст Симону Петлюрі. ФОТО, ВІДЕО

Погруддя Симону Петлюрі урочисто відкрили 24 серпня, в День Незалежності України, у сквері, названому теж на честь Головного Отамана.

Пам’ятник зініціювали мешканці масиву "Сонячний", а реалізувала Тернопільська обласна громадська  організація "Підприємці Галичини", повідомляє сайт "20 хвилин".

 

Проект бюста виконав місцевий архітектор Данило Чепіль. За його словами, найважче було організувати те, щоб погруддя відлили саме до Дня Незалежності.

 

"В обличчі Симона Петлюри ми передали усю героїку нашого народу", — сказав Чепіль.

На бульварі Симона Петлюри, де стоятиме відтепер пам’ятник, поклали нову бруківку та встановили фонтан.

Нагадуємо, до жовтня 2018 року у Львові планують збудувати пам’ятник героям Західноукраїнської Народної Республіки.

У Львові також з'явиться скульптурна композиція українським бійцям Листопадового Чину.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.