Парад Незалежності відкриють бойові прапори доби УНР. ФОТО

Парад 24 серпня на честь 27-го Дня Незалежності відкриють прапори славетних військових частин доби визвольних змагань. Таким чином буде вшановано також 100-річчя УНР.

Як передає "Новинарня", про це повідомив історик Василь Павлов, радник заступника голови адміністрації президента України.

 Прапор 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР. Фото: Василь Павлов

Це прапори 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР; 1-го Українського Запорозького полку; 2-го Запорозького піхотного полку; Українського полку імені Богдана Хмельницького.

 Прапор 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР. Фото: Василь Павлов

 

Їх уже можна було помітити на репетиціях параду на Хрещатику.

Прапор 1-го Українського Запорозького полку. Фото: Василь Павлов

У коментарі "Новинарні" Павлов зазначив, що історичні прапори понесуть знаменні групи окремого президентського полку ЗСУ імені Богдана Хмельницького.

 Прапор 1-го Українського Запорозького полку. Фото: Василь Павлов

"Копії прапорів виготовлені коштом Міністерства оборони. Їх ініціювала робоча група. Основний масив консультацій – Ярослав Тинченко, заступник директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею", – розповів Павло.

 Прапор 2-го Запорозького піхотного полку. Фото: Василь Павлов

За його словами, там ці реконструйовані хоругви і будуть зберігатися.

 Прапор 2-го Запорозького піхотного полку. Фото: Василь Павлов

Як відомо, там же, у військово-історичному музеї, перебуває оригінал прапора 3-ї Залізної дивізії УНР.

Читайте також:

Як над Київрадою "бандерівсько-петлюрівський" прапор підіймали

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".