Парад Незалежності відкриють бойові прапори доби УНР. ФОТО

Парад 24 серпня на честь 27-го Дня Незалежності відкриють прапори славетних військових частин доби визвольних змагань. Таким чином буде вшановано також 100-річчя УНР.

Як передає "Новинарня", про це повідомив історик Василь Павлов, радник заступника голови адміністрації президента України.

 Прапор 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР. Фото: Василь Павлов

Це прапори 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР; 1-го Українського Запорозького полку; 2-го Запорозького піхотного полку; Українського полку імені Богдана Хмельницького.

 Прапор 3-ї Залізної стрілецької дивізії УНР. Фото: Василь Павлов

 

Їх уже можна було помітити на репетиціях параду на Хрещатику.

Прапор 1-го Українського Запорозького полку. Фото: Василь Павлов

У коментарі "Новинарні" Павлов зазначив, що історичні прапори понесуть знаменні групи окремого президентського полку ЗСУ імені Богдана Хмельницького.

 Прапор 1-го Українського Запорозького полку. Фото: Василь Павлов

"Копії прапорів виготовлені коштом Міністерства оборони. Їх ініціювала робоча група. Основний масив консультацій – Ярослав Тинченко, заступник директора з наукової роботи Національного військово-історичного музею", – розповів Павло.

 Прапор 2-го Запорозького піхотного полку. Фото: Василь Павлов

За його словами, там ці реконструйовані хоругви і будуть зберігатися.

 Прапор 2-го Запорозького піхотного полку. Фото: Василь Павлов

Як відомо, там же, у військово-історичному музеї, перебуває оригінал прапора 3-ї Залізної дивізії УНР.

Читайте також:

Як над Київрадою "бандерівсько-петлюрівський" прапор підіймали

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.