Президент і прем’єр Чехії зганьбилися під час відзначення річниці радянської окупації

21 серпня минуло 50 років з дня окупації Чехословаччини радянськими військами та країнами-членами Варшавського договору. Через це у Чехії пройшли пам'ятні заходи, а люди навіть встигли влаштувати акцію протесту.

Про це повідомляє 24 Канал.

Від самого ранку біля будівлі Чеської радіостанції тривали офіційні заходи. Саме це місце 50 років тому було одним із найгарячіших під час вторгнення. Адже війська Варшавського договору намагались захопити його першим.

Під час спроб заблокувати військову техніку загинуло 17 людей. Вчора, щоб вшанувати їхню пам'ять, під стіни радіостанції прийшли сотні людей. Однак, були й ті, хто на акцію прийшов задля протесту.

А річ в тому, що покласти квіти під будівлю радіо прийшов чеський прем'єр-міністр Андрей Бабіш. Його звинувачують у співпраці із таємною поліцією Чехословаччини. Сотні людей кричали "Ганьба!" та перекрикували його виступ.

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш справа, під будівлею радіо. Фото: Еспресо.TV

"Ми тут, адже сюди прийшов наш прем'єр, який у минулому був комуністом. У нашій владі зараз їх багато. І це ганьба, що він прийшов сюди, адже тут люди боролись за демократичні цінності", – пояснив учасник акції.

А от проросійський президент Чехії Мілош Земан на пам'ятні заходи не прийшов. Мовляв, згадувати те, що було півстоліття тому, немає сенсу.

Таке рішення в уряді країни розкритикували. Адже не перший рік глава держави ігнорує заходи в пам'ять про окупацію Чехословаччини. Глава партії ТОР 09 Іржі Поспішил через це написав Земану відкритого листа.

"Всупереч вашим проросійським симпатіям, ми обидва є громадянами однієї країни, яка в 1968 році мріяла про справедливий суспільний лад. Окупація ці мрії розвіяла", – зазначив Поспішил.

Президент Чехії Мілош Земан. Фото: Politico Europe

 

Нагадуємо, що радянське вторгнення у Чехословаччину отримало назву операція "Дунай". Її мета полягала у зміні керівництва країни і встановленні у Чехословацькій Республіці лояльного до СРСР режиму.

Радянські танки їздили вулицями Праги, кулі літали над головами у звичайних громадян. Окупаційні сили проводили обшуки, глушили мовлення ЗМІ та стріляли у незгодних, які виходили на демонстрації проти окупації. Тисячі чехів, які опинилися під тиском радянських військ, були змушені емігрувати.

Дивіться також:

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору. ВІДЕО

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

Празька весна 1968 року у документах КҐБ

1969: хокеїсти збірної ЧССР мстяться радянським колегам. ВІДЕО

1968 рік. Вторгнення радянських військ у Чехословаччину. ФОТО

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Естрада і політика. Дві історії поп-зірок 1968 року. ФОТО

"Сила безсилих". Вацлав Гавел про спротив радянському режиму

Інші матеріали за темою "Чехословаччина"

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.